Ухвала суду № 41966878, 12.12.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21785/14-ц

Н.п. 4с/522/228/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 рокуПриморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за скаргою ОСОБА_1, субєкт оскарження державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо не вчинення дій по встановленню всіх доходів боржника - ОСОБА_3.

При цьому посилається на те, що 14 червня 2007 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 13 грудня 2006 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 29 березня 2019 року. 11 березня 2009 року, на підставі зазначеного рішення, Приморським районним судом м. Одеси був виданий виконавчий лист. В установленому законом порядку вказаний виконавчий лист був предявлений до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, для примусового виконання. Проте, державним виконавцем не було вчинено жодної дії направленої на своєчасне та у повному обсязі виконання рішення суду про стягнення аліментів, встановлення джерел та обсягів доходів боржника шляхом направлення відповідних запитів до податкової, пенсійного фонду та інших органів. Також були проігноровані всі її повідомлення щодо джерел отриманих доходів боржника. Так, зокрема нею неодноразово повідомлялось про те, що з метою ухилення від сплати аліментів всі доходи та діяльність, ще в 2007 році була переведена ОСОБА_3 з юридичної особи ТОВ «Арєте Україна ЛТД» на фізичну особу підприємця ОСОБА_3, проте будь-яких заходів щодо зясування зазначених обставин не вживалось та їй не розяснювалось про необхідність вчинення будь-яких інших дій. У звязку з чим, з метою офіційного зясування зазначених обставин нею було подано відповідну заяву до Другого Приморського ВДВС ОМУЮ. Відповідно до наданої відповіді з ДПІ Приморського району м. Одеси Головного управління міністерства доходів України в Одеській області №18648 від 04 червня 2014 року на запит Другого Приморського ВДВС ОМУЮ, ФОП ОСОБА_3 згідно податкової бази АІС «Податковий блок» здійснює вид діяльності: компютерне програмування; консультування з питань інформатизації; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Сума доходу за період з 01 січня 2008 року по 1 квартал 2014 року, згідно наданих звітів та декларацій платника єдиного податку у 2007 році склала - 6244 грн., у 2008 - 18732 грн., 2009 - 14790 грн., 2010 - 195400 грн., 2011 - 370080 грн., 2012 - 361031 грн., 2013 - 369439 грн., 1 квартал 2014 р. - 142133 грн. Весь цей час аліменти на зазначені доходи не нараховувались та не стягувались взагалі, з заробітної плати на підприємстві із затримкою 2-4 місяці, нібито за відсутністю доходів у боржника. Відповідно, станом на 31 березня 2014 року заборгованість по сплаті аліментів за період з 01 січня 2007 року складає 367901,25 грн. Таким чином, державним виконавцем, під час здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду, грубо порушені її права як стягувача.

В судове засідання заявниця не зявилася, надала суду заяву про те, що скаргу підтримує та просить розглянути справу за її відсутністю.

Субєкт оскарження в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 червня 2007 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі № 2-821/07 було задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 13 грудня 2006 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 29 березня 2019 року.

18.03.2009 р. за вказаним рішенням суду Приморським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист № 2-821/07.

24.03.2009 р. головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було винесено постанову № В-5/412 про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, здійсненому державним виконавцем Назаровою В.В., станом на 01.04.2014 р. ОСОБА_3 заборгованості по аліментам не має.

14.04.2014 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до держаного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 та просить направити запит до податкової інспекції з метою зясування наявності прибутків за період з 14.06.2007 р. до 14.04.2014 р. від підприємницької діяльності ОСОБА_3 у звязку з несплатою аліментів.

04.06.2014 р. Державною Податковою Інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеської області було надано відповідь про доходи від підприємницької діяльності ОСОБА_3, а саме сума доходу згідно наданих звітів та декларацій платника єдиного податку у 2007 році склала - 6244 грн., у 2008 р. - 18732 грн., у 2009 р. - 14790 грн., у 2010 р. - 195400 грн., у 2011 р.- 370080 грн., у 2012 р. - 361031 грн., у 2013 р.- 369439 грн., 1 квартал 2014 р. - 142133 грн.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, здійсненому державним виконавцем Назаровою В.В., сума загального боргу ОСОБА_3 по аліментам станом на 01.04.2014 р. складає 368751,12 гривень.

Як вбачається з положень ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно положень ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», п.п.7.1, 7.2 Інструкції «Про проведення виконавчих дій» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Відповідно до ч.7 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» у разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів у разі їх стягнення у частці від заробітку (доходу) не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. У разі якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування; нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.

Отже, державним виконавцем не було вчинено жодної дії направленої на своєчасне та у повному обсязі виконання рішення суду про стягнення аліментів, встановлення джерел та обсягів доходів боржника шляхом направлення відповідних запитів до податкової, пенсійного фонду та інших органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

У звязку з викладеним, суд вважає що скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 11, 68, 74, 82, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 385 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо не вчинення дій по встановлення всіх доходів боржника - ОСОБА_3.

Ухвалу суду може бути оскаржено, про що протягом пяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

12.12.2014