Вирок № 41961512, 18.12.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5394/14-к

Пр. №1-кп/333/461/14

ВИРОК

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя

в складі головуючого судді: Піх Ю.Р.

за участю секретаря: Сургай Г.В.,

за участю прокурора: Воронцова М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, не одруженого, навчається в Запорізькому національному технічному університеті, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

09.01.2014 року, приблизно о 14 годині 55 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем « 21093» транзитний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїзній частині Космічної в м. Запоріжжі, з боку вул. Радіо в напрямку вул. Радгоспної.

В цей же час, проїзну частину вул. Радгоспної, в місці перетину з вул. Космічною, напроти ТЦ «АТБ», на зелений сигнал світлофора, переходила пішохід ОСОБА_2, що рухався з права наліво по напрямку руху автомобіля «ВАЗ-21093» під керуванням водія ОСОБА_1

09.01.2014 року, приблизно о 14 годині 55 хвилин, водій ОСОБА_1, рухаючись по вул. Космічній в м. Запоріжжі, діючи в порушенні вимог п. 16.2 Правил дорожнього руху України, де вказано «На регульованих та нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку» та вимог п. 12.3 «Уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій объективно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об*їзду перешкоди» не надав переваги в русі пішоходу ОСОБА_2 та можливості завершити їй перехід проїзної частини, в наслідок чого виконуючи маневр правого повороту на вул. Радгоспну, скоїв наїзд передньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_2

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди

- пішохід ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №502 від 03.02.2014 року, отримала тілесні ушкодження: «закритий перелом правої стегнової кістки на межі середньої та нижньої третини зі зміщенням кісткових фрагментів, які кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості, не небезпечні для життя, але які потягли за собою тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня».

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 357/14 від 19.06.2014 року, в діях водія ОСОБА_1 є невідповідність вимогам п.п. 12.3, 16.2 Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладених вище та при цьому зазначив наступне, що він дійсно вчини наїзд на потерпілу на пішохідному переході. Цивільний позов щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди визнав частковою.

Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що вона не бажає строгого покарання обвинуваченому ОСОБА_1, однак просила позов задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд справи щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, тим самим визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене обвинувачення ОСОБА_1 та кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд не встановив.

При призначенні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинення злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України являється злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, вчинив необережний злочин, та інші обставини справи, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді штрафу.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_2 про стягнення матеріальної допомоги за лікування у сумі 5543,87 грн, моральної шкоди у розмірі 30000 грн. - задовольнити частково в частині стягнення матеріальної шкоди на лікування у лікарні в розмірі 4343,87 грн. та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. виходячи з наступного.

Згідно п.п. а п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за рахунок коштів фонду захисту потерпілих Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ч. 5 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року зазначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Пунктом 22.1 ст. 2 Закону встановлено правило, згідно якого при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до статті 26-1 вказаного Закону, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Стосовно витрат понесених ОСОБА_2 під час проходження лікування у суд задовільних їх частково, так як з чеків , які надані суду на підтвердження матеріальних витрат вбачається, що крім медикаментів ОСОБА_2 здійснювала благодійні внески.

Тому, необхідно стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 4343,87 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, з урахуванням моральних переживань у зв'язку з спричиненням тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2, згідно яких позивачка зазнала моральні страждання, тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, тривалості захисту свого порушеного права, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо відшкодування моральної частково у розмірі 10000 грн.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складаються із залучення експерта при проведенні судово-автотехнічної експертизи становить 589,68 грн.

Відповідно до ч.2 ст.122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи що зазначені експертизу було проведено експертом спеціалізованої державної установи - НДЕКЦГУМВС України в Запорізькій області, тому не підлягають відшкодуванню у якості процесуальних витрат з ОСОБА_1, витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи. Вказані процесуальні витрати необхідно віднести за рахунок держави.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349,369,373,374,376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому наступне покарання:

- за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу у розмірі 2400 грн. без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 4343,87 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Речові докази:

- автомобіль «ВАЗ-21093» транзитний номер НОМЕР_1 - повернути обвинуваченому ОСОБА_1

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суду м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.Р. Піх