Постанова № 41959486, 09.12.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року Справа № П/811/3783/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до відповідача - Об'єднання житлово-будівельних кооперативів (житлово-експлуатаційна контора)

про стягнення податкового боргу.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Об'єднання житлово-будівельних кооперативів (житлово-експлуатаційна контора) (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в загальному розмірі 358036,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю у відповідача узгоджених, однак не сплачених у встановлений законом строк, податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

У судове засідання представник позивача не прибув, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні за наявними матеріалами (а.с.63).

Прокурор м. Кіровограда, який ухвалою суду від 12 листопада 2014 року був допущений до участі у справі за власною заявою, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.64). Натомість будь-яких пояснень та доказів на підтримку позовних вимог Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів прокурор не надав, так само як і не обґрунтував власної позиції щодо наявності загрози порушення інтересів держави у даній справі (а.с. 36).

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.61); про причини своєї неявки суд не повідомив та своїм правом на надання письмових заперечень не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд вважає можливим розглянути дану справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Об'єднання житлово-будівельних кооперативів (житлово-експлуатаційна контора) з 16 лютого 1994 року зареєстроване як юридична особа (а.с.28) та з того часу перебуває на обліку у податковому органі як платник податків.

Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 358036,35 грн, який складають несплачені Об'єднанням житлово-будівельних кооперативів у встановлений законом строк грошові зобов'язання, самостійно визначені платником податків у податковій звітності та зобов'язання, донараховані такому платникові податків податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд зазначає, що підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання платника податків, самостійно обчислена ним у податковій декларації, вважається узгодженою.

Так, відповідачем було самостійно визначено суму власних податкових зобов'язань з податку на додану вартість у податковій звітності за травень 2013 року-серпень 2014 року на загальну суму 325576,00 грн (а.с.6-22).

Однак, при цьому Об'єднання житлово-будівельних кооперативів лише частково виконало такі зобов'язання, сплативши за травень 2013 року 10506,98 грн податку на додану вартість (а.с. 29-34).

Відтак, у даних правовідносинах самостійно узгодженою відповідачем є сума грошового зобов'язання в розмірі 315069,02 грн.

Крім того, як вбачається з облікової картки платника податків, відповідачеві на зазначену суму несплачених податкових зобов'язань нараховано пеню - 11861,65 грн.

Разом з тим підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового Кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими Податковим Кодексом України (пункт 58.2 статті 58 Податкового кодексу України).

Так, за результатами камеральної перевірки відповідача податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2014 року №0001401502, №0001411502.

Зокрема, податковим повідомленням-рішенням №0001401502 відповідачеві збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціям з податку на додану вартість на суму 30534,00 грн. (а.с.25), а податковим повідомленням-рішенням №0001411502 - суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями з податку на додану вартість на суму 571,68 грн. (а.с.26).

Відтак, керуючись приписами статті 120 Податкового кодексу України, податковий орган самостійно визначив суму грошових зобов'язань відповідача з податку на додану вартість.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку або ж доказів сплати нарахованих ними податкових зобов'язань.

Оскільки за приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, наразі набули статусу податкового боргу.

Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, - становить 358036,35 грн.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ було направлено відповідачеві податкову вимогу форми №547 від 25 червня 2012 року (а.с.3). У матеріалах справи відсутні відомості щодо відкликання чи скасування зазначеної вимоги.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. При цьому, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (пункт 59.5. статті 59 Податкового кодексу України).

Виходячи з викладеного, на підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 358036,35 грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Об'єднання житлово-будівельних кооперативів (житлово-експлуатаційної контори) (код ЄДРПОУ 20641037) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 358036,35 грн. (триста п'ятдесят вісім тисяч тридцять шість гривень, тридцять п'ять копійок) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на користь Державного бюджету України (УДКСУ у м.Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ЗКПО 38037409, рахунок №31114029700002, код платежу 14010100 (ПДВ).

Постанова суду набирає законної сили у строки та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук