Ухвала суду № 41953128, 08.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/3977/14 Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.Провадження № 22-ц/780/6347/14 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В.Категорія 18 08.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

08 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:Березовенко Р.В., суддів:Воробйової Н.С., Верланова С.М.,при секретарі:Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання недійнсим пункту кредитного договору та визнання розірваним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Родовід Банк» про визнання недійсним пункту кредитного договору та визнання розірваним кредитного договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» зазначав, що між ВАТ «Родовід Банк», найменування якого з 17.06.2009 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №118/АА-00005.08.2 від 18.07.2008 року.

Відповідно Кредитного договору Банк відкрив не відновлювальну кредитну лінію ОСОБА_5 на загальну суму 17 620,00 доларів США та відповідно зобов'язався надати Позичальнику кошти на купівлю автомобіля, а позичальник зобов'язувався повернути отриманий кредит не пізніше 18.07.2015 року.

Однак, станом на 04.06.2014 року, в порушення умов кредитного договору, позичальником не виконані зобов'язання щодо повернення кредитних коштів: сума поточної заборгованості за кредитом складає 2 920,00 доларів США; сума простроченої заборгованості за кредитом складає - 13 019,38 доларів США; сума поточної заборгованості за процентами по кредиту складає - 215,29 доларів США; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту складає - 11 942,95 доларів США, розмір нарахованої пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом складає - 2 378 303,53 грн., розмір нарахованої пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту складає - 2 151 868,92 гривень, сума трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту складає - 12 210,82 гривень та сума трьох відсотків річних від суми прострочених процентів по кредиту складає - 11 047,35 гривень.

18 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_7 був укладений Договір поруки № 118/АА-00005.08.2-3/П до Кредитного договору, з метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника по кредитному договору.

В ході судового розгляду стало відомо про те, що ОСОБА_7 помер. Згідно спадкової справи вбачається що після смерті ОСОБА_7 з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_6 та прийняла спадщину.

ПАТ «Родовід Банк» просив стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 28 097,62 доларів США та 4 572 403,33 грн. пені. Стягнути з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 3 654,00 грн.

Не погоджуючись з даним позовом, 21.05.2014 року ОСОБА_5 подав до суду зустрічний позов до ПАТ «Родовід Банк» про визнання недійсним пункту кредитного договору та визнання розірваним кредитного договору.

Обґрунтовував, тим що Кредитний договір № 118/АА-00005.08.2 є договором про надання споживчого кредиту.

Згідно із п.5 ч.2 ст. 18. Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, що діяла на час надання кредитного договору, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Так, Відповідачем (Кредитодавцем) до Кредитного договору було включено пункт, який обмежує права споживача: пунктом 36 Кредитного договору неправомірно встановлено, порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів Позичальник зобов'язується сплачувати пеню у розмірі 1,6% від суми заборгованості, що не відповідає приписам п. 5 ч. 3 і Закону України «Про захист прав споживачів».

Ця умова договору є несправедливою, оскільки встановлена сплата непропорційно суми компенсації - 1,6% в день (що становить 585,6%=1,6%*366) річних, за невиконання зобов'язань за договором, що перевищує вартість кредиту, а саме 14,5% річних, більш ніж в 40 разів.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 просив визнати недійсним пункт 3.6 Кредитного договору № 118/АА-00005.08.2 укладений між ОСОБА_5 і ВАт «РОДОВІД БАНК» від 18 липня 2008 р. Визнати розірваним Кредитний договір № 118/АА-00005.08.2 укладений між ОСОБА_5 і ВАТ «РОДОВІД БАНК» від -18 липня 2008 р. з моменту набрання рішенням суду у справі за первісним позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про солідарне стягнення кредитної заборгованості за Кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Родовід Банк» про визнання недійсним пункту кредитного договору та визнання розірваним кредитного договору.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_5 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 118/АА-00005.08.2 від 18.07.2008 р. що складається з суми поточної заборгованості за кредитом в розмірі 2 920,00 дол. США, суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 13 019,38 дол. США, суми поточної заборгованості за процентами по кредиту в розмірі 215,29 дол. США, суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту в розмірі 11 942,95 дол. США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 154 540,04 грн., а також судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ПАТ «Родовід Банк» про визнання недійсним пункту кредитного договору та визнання розірваним кредитного договору - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення пені в сумі 154 540,04 грн. та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення пені та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України рішення має відповідати в тому числі на наступні питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ВАТ «Родовід Банк», (правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №118/АА-00005.08.2 від 18.07.2008 року.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору Банк відкрив не відновлювальну кредитну лінію ОСОБА_5 на загальну суму 17 620,00 доларів США та відповідно до п. 1.2. зобов'язався надати Позичальнику кошти на купівлю автомобіля.

Відповідно до п. 3.1.2. позичальник зобов'язувався повернути отриманий кредит не пізніше 18.07.2015 року.

Згідно з п. 3.1.1. Кредитного договору Відповідач зобов'язався щомісячно до "10'-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 210,00 доларів США.

Згідно з п. 1.5. Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом була встановлена в розмірі 14,50% процентів річних.

Відповідно до п. 3.6. Кредитного договору за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати Банку за кожен день прострочення пеню у розмірі 1,6 від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 7.9. Кредитного договору, позичальник підписуючи цей договір, підтверджує, що він отримав в письмовій формі та ознайомився з інформацією, наданою Банком про умови кредитування, вартість супутніх послуг, орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Так, ПАТ «Родовід Банк» виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу ОСОБА_5 кредит в розмірі та на умовах визначених договором, що підтверджується заявою на видачу готівки № 20885 від 18.07.2008 року.

18 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_7 був укладений Договір поруки № 118/АА-00005.08.2-3/П до Кредитного договору, з метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника по кредитному договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед банком в повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання зобов'язань відповідача перед кредитним договором.

Відповідно до п. 3.2. Договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед Банком за зобов'язаннями, що випливають з Договором поруки, майном та грошовими коштами, на які може бути звернення стягнення у відповідності до чинного законодавства України.

27 березня 2012 року ОСОБА_7 помер, і до його майна Вишневою міською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 02-14. Згідно заяви від 12.06.2012 року спадщину після померлого прийняла ОСОБА_6.

В той же час, відповідач ОСОБА_5 умови кредитного договору не виконував неналежним чином, у зв'язку з чим, згідно розрахунків наданих позивачем, станом на 04.06.2014 року в порушення умов кредитного договору у позичальника перед банком існує заборгованість, що складається із: сума поточної заборгованості за кредитом складає 2 920,00 доларів США; сума простроченої заборгованості за кредитом складає - 13 019,38 доларів США; сума поточної заборгованості за процентами по кредиту складає - 215,29 доларів США; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту складає - 11 942,95 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом складає - 2 378 303,53 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту складає - 2 151 868,92 грн., 3% річних від суми простроченого кредиту складає - 12 210,82 грн. та 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту складає - 11 047,35 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалюючи своє рішення в частині стягнення пені в розмірі 4 530 172,45 грн., суд першої інстанції, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України зменшив її розмір до 154 540,04 грн., оскільки він значно перевищує розмір збитків і в цій частині рішення сторонами не оскаржується.

Однак, відповідачем оскаржується рішення в частині стягнення пені взагалі, в будь-якому розмірі. При цьому, як на довод щодо необхідності відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 154 540,04 грн. відповідач посилається на свої зустрічні позовні вимоги, які просить задовольнити.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір був укладений між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5 18.07.2008 року, і позивач за зустрічним позовом був ознайомлений з умовами даного договору належним чином, про що свідчить його підпис на вищезгаданому договорі, тобто з цієї дати він міг довідатись про порушення своїх прав банком, тобто строк для оскарження пунктів договору відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України ним пропущено і питання щодо його поновлення не заявлялося.

З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України передбачає, що, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, враховуючи, що спірний кредитний договір був укладений між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_5 18.07.2008 року, тобто з цього часу йому було відомо про існування оскаржуваного пункту 3.6 Договору і він міг довідатись про порушення своїх прав банком, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що позивачем пропущений трирічній строк, у межах якого він міг звертатись до суду за захистом своїх прав, а тому обгрунтовано, у вимогах зустрічного позову, було відмовлено в повному обсязі.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції, вірно дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» в частині стягнення пені у зменшеному розмірі 154 540,04 грн., доказів про неправомірність стягнення пені апелянтом не надано, а також вони відсутні і в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С. Воробйова

С.М. Верланов