Ухвала суду № 41950758, 18.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15116/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.14р. у справі №826/15116/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.09.14р. № 0002124230, №0002134230.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.14р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем неодноразово подавались до податкового органу заяви про зарахування переплати авансовим внескам на прибуток в рахунок сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову невиїзну перевірку своєчасності сплати ПДВ по деклараціях від 19.02.14р. №9008353944, від 19.03.14р. №9014638382, від 17.04.14р. №9021263496, від 19.05.14р. №902826814, від 19.06.14р. №9035181254 за період з 03.03.14р. по 09.07.14р. ТОВ «Основа», за результатами якої складено акт від від 27.08.2014 №948/28/10-42-30/13669489.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 05.09.14р.:

№0002124230, яким нараховано штраф у розмірі 10% за затримку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 103 200,10 грн. на суму 10 320,01 грн.;

№0002134230, яким нараховано штраф у розмірі 20% за затримку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 614 024,84 грн. на суму 122 804,96 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень слугувало те, що в ході перевірки встановлено, що позивачем порушено граничні строки сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ, визначені п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України (платником несвоєчасно сплачено ПДВ за деклараціями від 19.02.14р. №9008353944, від 19.03.14р. №9014638382, від 17.04.14р. №9021263496, від 19.05.14р. №902826814, від 19.06.14р. №9035181254 за період з 03.03.14р. по 09.07.14р. (сплачено грошове зобов'язання пізніше граничного терміну у розмірах 614 024,84 грн. та 103 2001,10 грн. відповідно).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем прострочено сплату самостійно узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ; заяви про зарахування переплати авансовим внескам на прибуток в рахунок сплати грошових зобов'язань з ПДВ подані після допущення платником податків самого факту порушення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Основа» самостійно визначило відповідну суму грошових зобов'язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість: від 19.02.14р. №9008353944, від 19.03.14р. №9014638382, від 17.04.14р. №9021263496, від 19.05.14р. №902826814, від 19.06.14р. №9035181254 на суму 614 024,84 грн. та 103 200,10 грн. відповідно

Граничний термін сплати грошових зобов'язань становив: за декларацією від 19.02.14р. №9008353944 - 02.03.14р.; за декларацією від 19.03.14р. №9014638382 - 30.03.14р.; за декларацією від 17.04.14р. №9021263496 - 30.04.14р.; за декларацією від 19.05.14р. №902826814 - 30.05.14р.; за декларацією від 19.06.14р. №9035181254 - 30.06.14р.

Факт несплати відповідних грошових зобов'язань протягом вказаних граничних строків позивачем не заперечується, висновки акту перевірки щодо порушення цих строків не спростовуються.

Доводи позивача про наявність вказаного порушення з вини контролюючого органу, який не зарахував переплату по авансовим внескам на прибуток в рахунок сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість, спростовується наступним.

У відповідності до ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, вказана норма права дійсно надає позивачу право спрямувати переплату з податку на прибуток підприємств на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, в тому числі податку на додану вартість.

Разом з тим, вказаною нормою права також встановлено строк, протягом якого податковий орган зобов'язаний розглянути заяву платника податків про перерахування надміру сплачених коштів та вчинити відповідні дії.

У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем необхідно було подати відповідну заяву до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників не пізніше, ніж за 20 днів до закінчена граничного строку сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ

Однак, таку заяву позивач подав лише 03.03.14р. (№210/1 від 03.03.14р.), яка надійшла на адресу відповідача 13.03.14р., тоді як граничний термін сплати грошового зобов'язання з ПДВ становив за декларацією від 19.02.14р. №9008353944 - 02.03.14р.

При цьому, в подальшому, позивач звернувся до відповідача з листами №216/1 від 04.03.14р., №230/1 від 12.03.14р., №227/1 від 11.03.14р., №224/1 від 07.03.14р., №235/1 від 13.03.14р., №222/1 від 06.03.14р., №218/1 від 05.03.14р. щодо перерахування наявної переплати з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств на податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 344 764 грн.

Окремо слід зазначити, що позивач листом від 04.03.14р. №216/1 просив контролюючий орган не брати до уваги лист від 03.03.14р. №210.

За результатами розгляду вказаних заяв, відповідач повідомив платника податків про неможливість перерахування коштів до проведення звіряння стану розрахунків з бюджетом і виявлення фактів переплати.

Отже, з врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності порушення позивачем граничних термінів сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ, а відтак оспорювані податкові повідомлення - рішення є правомірними.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.14р. у справі №826/15116/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.14р. у справі №826/15116/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.