Постанова № 41950224, 04.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2014 рокусправа № 804/7584/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства «МОБІЛОЧКА»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 04 вересня 2013 року

у справі № 804/7584/13-а

за позовом Приватного підприємства «МОБІЛОЧКА»,

пр. ім. Газети «Правда», 35, м. Дніпропетровськ, 49047;

до відповідача Державної податкової інспекції

в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

Головного управління Міністерства доходів і зборів

у Дніпропетровській області,

пров. Універсальний, 12, м. Дніпропетровськ, 49087;

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив: Приватним підприємством «МОБІЛОЧКА» подано позов до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000642202 та 0000652202.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Ільков В.В.) своєю постановою від 04 вересня 2013 року у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що за відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу витрат. До перевірки не надані документи, які б містили повну інформацію про транспортування товарів та супутні до цього операції.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Приватне підприємство «МОБІЛОЧКА», Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Висновки контролюючого органу не можуть ґрунтуватися виключно на підставі даних системи автоматизованого співставлення.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «МОБІЛОЧКА» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Онікс Трейдінг», ТОВ «Телеком партнер» та ТОВ «Технології нових генерацій» за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 14.11.2012р. за № 4560/222/33474548.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення

статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV;

підпунктів 4.1.6, 5.2.1, 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР);

статей 185, 187, 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Так, Приватним підприємством були укладені правочини на поставку продукції - мобільні телефони, аксесуари до засобів мобільного зв'язку та припейди з ТОВ «Онікс Трейдінг» договір від 03.01.2011р. за № 0301-ОН , з ТОВ «Телеком партнер» договір від 25.11.2009р. за № РТ/UA/002/09 та з ТОВ «Технології нових генерацій» договір від 22.09.2010р. за № 22/09/2010-1.

В той же час, до перевірки не надані документи, які б містили повну інформацію про транспортування товарів та супутні до цього операції.

Фактичного місцезнаходження постачальників не встановлено, основні фонди відсутні.

Отже, за позицією фахівців контролюючого органу, угоди не містять в собі ділової мети, документообіг мав місце не для оформлення результатів реальних господарських операцій, а задля штучного документального забезпечення бухгалтерського, та, як наслідок, податкового обліку після придбання товару невстановленого походження.

На підставі акту перевірки, 26 грудня 2012 року керівником контролюючого органу прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000642202 та 0000652202.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, Приватному підприємству «МОБІЛОЧКА» збільшено суму грошового зобов'язання

за платежем 30 11021000 - податок на прибуток, у розмірі 2.190.183,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

за платежем 30 14010100 - податок на додану вартість, у розмірі 796.431,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією фахівців контролюючого органу, з чим погодився суд першої інстанції, здійснення Приватним підприємством господарських операцій не мало ділової мети. Відповідно, первинні бухгалтерські документи не виконують функцій первинного документа.

Водночас, відповідальність за несплату податків і зборів має індивідуальний характер.

Посилаючись на нікчемність господарських зобов'язань контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань: вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Правове вирішення окресленої ситуації очевидне, якщо у відносинах між контрагентами мала місце зловмисна домовленість представника однієї сторони з іншою.

Якщо зазначені положення не дозволяють визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, усталена практика відносин між сторонами, подальша поведінка сторін, та інші обставини, що мають істотне значення.

Для того, щоб намір однієї особи міг бути підставою для висновку про вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.).

А, відтак, суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений відповідним компетентним органом держави і підтверджений законодавче визначеними засобами доведення.

Фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти.

В спірному випадку така обізнаність не є очевидною.

Слід зазначити, що за визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV господарська операція, це, перш за все, дія або подія <…>

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У судових справах бухгалтерські документи також є письмовими доказами.

Отже, і в силу Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В спірному випадку посилання у акті перевірки на первинні документи відсутнє.

Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарських операцій по виявленому ланцюгу не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

Слід вказати, що дані перевірки по ланцюгу постачання не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету контрагентами Позивача за певними господарськими операціями.

Що важливо, підставою для збільшення суми грошового зобов'язання стали висновки фахівців контролюючого органу про як завищення валових витрат; та і заниження валового доходу.

Встановлені порушення є взаємовиключними. Тобто, при завищенні валових витрат не може бути заниження кореспондуючого валового доходу, і навпаки.

Оскільки суд не є тим органом, до компетенції якого відноситься визначення суми грошового зобов'язання, контролюючому органу пропонувалось визначитись з підставами для збільшення суми грошового зобов'язання.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних. Транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. За наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Підставами для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації або, як виняток, заяви зі скаргою на постачальника, бухгалтерської довідки або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу. Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування витрат чи податкового кредиту.

Відтак, угоди укладалися Підприємством в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними і дозвільними документами.

Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними Позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «МОБІЛОЧКА» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі № 804/7584/13-а скасувати та прийняти нову постанову.

Позов Приватного підприємства «МОБІЛОЧКА» задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0000642202 та 0000652202 від 26.12.2012р.

Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна