Ухвала суду № 41950206, 09.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2014 року

справа № 808/1583/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Автопарк" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року

у адміністративній справі № 808/1583/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя до Товариства з додатковою відповідальністю "Автопарк" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

в с т а н о в и л а :

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя (далі - позивач) - звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Автопарк" (далі - відповідач, ТДВ "Автопарк") про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 44163,30 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач не відшкодовує органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначених працівникам відповідача на пільгових умовах згідно з п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ) з грудня 2013 року по січень 2014 року. Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат. Від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Автопарк" (код ЄДРПОУ 00184939) на користь Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з грудня 2013 року по лютий 2014 року в розмірі 44163,30 грн. (сорок чотири тисячі сто шістдесят три гривні 30 коп.).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТДВ “Автопарк” подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована відсутністю обов’язку у підприємства сплачувати витрати на виплату та доставку пенсій особам за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з" цієї статті (ч.2 ст.13 Закону).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000р. №1461 частину 2 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статті 2 та 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” пунктами, якими встановлено обов’язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами “б”-“з” ст..13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. А саме, Законом №1461 доповнено пункт 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” абзацом четвертим відповідно до якого об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст..13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст..12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Також Законом №1461 встановлено розмір збору з зазначеного об’єкту оподаткування – 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (ст..4 Закону).

Таким чином, відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об’єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з", ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 від 19.12.2003 р. зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до вимог п. 2 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про те, що ТДВ “Автопарк” зобов’язане сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у 100% розміру від об’єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до п.6.4 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із п. 6.5 Інструкції №21-1, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п.6.8 Інструкції №21-1, підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, отримавши розрахунки Фонду, що підтверджується розпискою відповідача, підприємство було зобов’язаного сплатити такі суми у строки, які визначено п.6.8. Інструкції. При цьому, чинне законодавство не зобов’язує органи ПФУ направляти платникам будь-які інші докази на підтвердження фактичних витрат, ніж розрахунок, який складено у спосіб, передбачений Інструкцією №21-1.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач викладає власне тлумачення окремих норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які, на його думку, звільнюють підприємство від обов’язку сплачувати УПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Натомість, вказані доводи відповідача, як зазначено вище, не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга відповідача не містить будь-яких інших обставин, з якими б заявник апеляційної скарги пов’язував незаконність та необґрунтованість судового рішення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Автопарк" – залишити без задоволення

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Л.М. Нагорна