Ухвала суду № 41950205, 04.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2014 рокусправа № П/811/73/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно Дім» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі № П/811/73/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно Дім» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013 року №0000332204, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013р. №0000332204.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо безтоварності господарських операцій з ПП «Господар» та є безпідставними оскільки вказане підприємство на момент здійснення господарських операцій було юридичною особою з усіма наданими правами та можливістю нести обов'язки, факт здійснення господарських операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. Скарга зокрема обґрунтована наявністю первинних документів, які складені відповідно до норм чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем в період з 26.11.2013 по 28.11.2013 було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2013р. з урахуванням матеріалів перевірки щодо правомірності нарахування ПДВ по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено актом перевірки №61/11-23-22-04/38268755 від 28.11.2013р.

Перевіркою встановлені порушення: п.п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, з урахуванням п. 44.6 ст. 44 ПК України, встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 340802 грн.

Висновки перевіряючих ґрунтуються на відсутності реальності господарських операцій з ПП «Господар» та аналізі відомостей одержаних з акту про неможливість зустрічної звірки ПП «Господар» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2013р. по 31.07.2013р. та іншого законодавства за період 01.06.2013р. по 31.07.2013р., який складений Жовтневою ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000332204 від 13.12.2013р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 340802 грн. основний платіж та 85201 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Так за перевіряю мий період позивач зазначає, що мав господарські взаємовідносини з ПП «Господар».

Позивач, як на здійснення господарських операцій з ПП «Господар» посилається на первинні документи, копії яких надано суду: договір поставки насіння соняшнику від 01.04.2013р., видаткові накладні (складені у червні 2013р.), податкові накладні (видані у червні 2013р.), товарно-транспорті накладні (оформлені у чарівні 2013р.) - а.с. 23-42, 83-101.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, суд зобов'язаний при вирішенні справи з'ясувати всі обставини справи і оцінити їх в сукупності. Як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин.

Відповідно, за визначенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: <…> зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено зі сторони ПП «Господар» первинні документи складені за участю вказаного підприємства підписані директором - ОСОБА_2

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновником вказаного підприємства є ОСОБА_3, директором та підписантом з 03.04.2012р. ОСОБА_2

Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.07.2013р. №814/2721/13-а, яка набрала законної сили, задоволено позов Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області до ПП «Господар» про визнання недійсними установчих документів ПП «Господар» з моменту перереєстрації на ОСОБА_3 та припинено юридичну особу ПП «Господар». Також вказаним рішенням встановлено, що з моменту перереєстрації, а саме з 15.03.2012р. підприємство фінансово-господарську діяльність не здійснювало, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мали на меті здійснення господарської діяльності і не мають ніякого відношення до ПП «Господар» (а.с. 117-120).

Отже, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, на оформлені у червні 2013р., не можна вважати належно оформленими та підписаним повноваженими особами.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку відмовляючи у задоволенні позову, а доводи, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно Дім» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі № П/811/73/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно Дім» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2013 року №0000332204 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 09 грудня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак