Ухвала суду № 41950189, 25.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2014 рокусправа № 811/3918/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Валявська О. О. (дов. від 26.03.2014 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року

у справі № 811/3918/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Протеїн - Продакшн»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Протеїн - Продакшн» звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001361502 від 02.10.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2013 року на 156977 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства в результаті взаємовідносин позивача з ТОВ «УкрМаслоЗбут». Господарські операції між позивачем та ТОВ «УкрМаслоЗбут» підтверджені належним чином складеними первинним документами, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на момент здійснення спірних правовідносин контрагент позивача ТОВ «УкрМаслоЗбут» був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Чинне законодавством України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, відмовити в задоволені позовних вимог. Відповідач зазначає, що в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (надання робіт, послуг) від ТОВ «УкрМаслоЗбут» до позивача, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Оскільки актом податкового органу №47/11-23-22-06/373873952 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «УкрМаслоЗбут» доведено відсутність факту поставки товарів на адресу позивача, відтак у останнього відсутнє право на формування податкового кредиту з ПДВ по зазначеним взаємовідносинам.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за травень 2013 року, за результатами якої складено акт №288/11-23-15-02/36890340 від 23.09.2013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України з урахуванням ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, п.1 ст.216, ст..228 Цивільного кодексу України, в наслідок чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 податкової декларації з податку на додану вартість) за травень 2013 року на суму 156977,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що правочин, укладений ТОВ «Торговий дім Протеїн - Продакшн» з ТОВ «УкрМаслоЗбут», є недійсним (нікчемним), так як не спрямовувався на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ним.

При цьому відповідач виходив з інформації стосовно контрагента позивача ТОВ «УкрМаслоЗбут», зафіксованої в акті перевірки №47/11-23-22-06/373873952 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «УкрМаслоЗбут» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «УкрОліяПром» за липень 2012 року, ТОВ «Голден Гейтс Груп» за грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року та ПП «Сігма К» за травень 2013 року.

На підставі акту перевірки від 23.09.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001361502 від 02.10.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2013 року на загальну суму 156977,00 грн. (а.с.30).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Спірним в межах даної справи є правомірність відображення господарських операцій з поставки ТОВ «УкрМаслоЗбут» товару на адресу позивача в податковому обліку (включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідному податковому періоді).

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2011 між позивачем (Покупець) та ТОВ «УкрМаслоЗбут» (Продавець) укладено договір №11/10-11, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сою (надалі - товар), на умовах, викладених у даному договорі. Відповідно до п.3.2 договору, якщо інше не обумовлено в специфікаціях, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах: DAP м.Кіровоград, сел.Нове, вул.Ливарна, 10. Ціна товару, що поставляється за даним договором, зазначається в специфікаціях (п.4.1 договору). Згідно з п.5.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються сторонами в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів за реквізитами, вказаними в цьому договорі протягом 1-го банківського дня з дати поставки, якщо інше не обумовлено додатковими угодами та специфікаціями до даного договору.

Фактичне виконання цього договору підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними №РН-0000079 від 19.05.2013 на суму 261710,37 грн., №РН-0000075 від 15.05.2013 на суму 47250,00 грн., №РН-0000076 від 16.05.2013 на суму 187655,76 грн., №РН-0000077 від 16.05.2013 на суму 277470,00 грн., №РН-0000073 від 07.05.2013, №РН-0000074 від 14.05.2013 на суму 159930,00 грн., №РН-0000078 від 18.05.2013 на суму 269010,00 грн., №РН-0000072 від 01.05.2013 на суму 55620,38 грн.; податковими накладними №2 від 07.05.2013 на суму 104130,00 грн., в тому числі ПДВ 17355,00 грн., №1 від 01.05.2013 на суму 55620,38 грн., в тому числі ПДВ 9270,06 грн., №5 від 16.05.2013 на суму 187655,76 грн., в тому числі ПДВ 31275,96 грн., №8 від 19.05.2013 на суму 261710,37 грн., в тому числі ПДВ 43618,40 грн., №7 від 18.05.52013 на суму 269010,00 грн., в тому числі ПДВ 44835,00 грн., №6 від 16.05.2013 на суму 277470,00 грн., в тому числі ПДВ 46245,00 грн., №3 від 14.05.2013 р. на суму 159930,00 грн., в тому числі ПДВ 26655,00 грн., №4 від 15.05.2013 на суму 47250,00 грн., в тому числі ПДВ 7875,00 грн.; платіжними дорученнями №1888 від 21.05.2013 на суму 530720,37 грн., №1868 від 18.05.2013 на суму 465125,76 грн., №1542 від 16.05.2013 на суму 47250,00 грн., №1821 від 15.05.2013 на суму 159930,00 грн., №1808 від 14.05.2013 на суму 104130,00 грн., №1743 від 08.05.2013 на суму 90097,77 грн.

Постачання товару здійснювалось за рахунок ТОВ «УкрМаслоЗбут», що підтверджується товарно-транспортними накладними від 18.05.2013, від 15.05.2013, від 16.05.2013, від 07.05.2013, від 14.05.2013, від 01.05.2013.

В подальшому, придбаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується договором на переробку давальницької сировини №01/09/10 від 01.09.2010, укладеним з ЗАТ з ІІ «Протеїн-Продакшн», а також складеним на виконання цього договору актом приймання-передачі давальницької сировини №5 від 31.05.2013; договором на поставку товару №ТН-01-07 від 01.07.2013, укладеним з ТОВ «ТРАУ НУТРИШИН УКР», договором на поставку товару №ВД-07-06 від 07.06.2013, договором поставки №13-903/КК-Ю від 01.07.2013.

Означені вище документи, складені на підтвердження виконання договору поставки сої від 11.09.2011, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені контрагентом позивача ТОВ «УкрМаслоЗбут» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Виявлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «УкрМаслоЗбут», які зазначені податковим органом в акті перевірки, відображення позивачем операцій з отримання обумовленого договором товару у відповідному податковому періоді відповідачем не спростовані.

Також відповідачем не спростовується факт використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності.

На момент укладення та реалізації договору поставки ТОВ «УкрМаслоЗбут» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та ТОВ «УкрМаслоЗбут» дотримані. Також господарське зобов'язання з поставки товару не містить ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами).

Зазначений вище договір поставки сої, укладений позивачем, не містить умов та ознак, які б свідчили про його суперечність інтересам держави та суспільства, або порушував публічний порядок.

Крім того, відповідно до ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідачем вказані нормі законодавства не враховані, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Дії позивача та ТОВ «УкрМаслоЗбут», вчинені на виконання укладеного договору поставки, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою правочинів такого виду.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку ТОВ «УкрМаслоЗбут», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують закупівлю вищевказаного товару та його використання в господарській діяльності, що є належним підтвердженням реальності проведених позивачем господарських операцій та формування податкового кредиту за операціями з вказаним контрагентом.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, колегія суддів доходить висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «УкрМаслоЗбут».

Щодо посилання відповідача на акт №47/11-23-22-06/373873952 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «УкрМаслоЗбут» як доказ порушення позивачем вимог податкового законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на акти перевірки іншого платника податків, яким встановлено порушення податкового законодавства, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

До того ж, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 811/3918/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Л.М. Нагорна