Ухвала суду № 41950107, 27.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2014 рокусправа № 808/8763/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства

«Український графіт»,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 21 січня 2014 року

у справі № 808/8763/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України

в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя,

вул. Гагаріна, 2б, м. Запоріжжя, 69057;

до відповідача Публічного акціонерного товариства

«Український графіт»,

вул. Північне шосе, 20, м. Запоріжжя, 69600;

про стягнення 159.618,20 грн., -

встановив: Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя подано позов до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення 159.618,20 грн. фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у відповідності з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Бойченко Ю.П.) своєю постановою від 21 січня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Публічне акціонерне товариство «Український графіт» суму фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за період з липня 2013 року по листопад 2013 року, призначеної громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, не сплатив, в результаті чого виникла сума боргу.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Український графіт», Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку стосовно обов'язку підприємства відшкодовувати позивачу суми доплат та підвищень до пенсій, в тому числі за понаднормативний стаж.

При визначенні проценту пільгового стажу позивач мав брати до уваги увесь стаж, незалежно від того, який стаж дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Позивачем не надано документів, які б підтверджували призначення пенсій в зазначених у розрахунках розмірах, а, отже, й правомірність зазначених у розрахунках сум.

Крім того, розрахунки та довідки не можуть вважатись належними доказами понесення фактичних витрат.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. В позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Основними завданнями, які стоять перед Пенсійним фондом, є збір та ведення обліку надходжень, призначених для пенсійного забезпечення.

Одним із джерел надходжень до бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач є страхувальником, який згідно з п. 1 ст. 1, абз. 4 ч. 1 ст. 2, ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» повинен сплачувати фактичні витрати органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у строки, що передбачені п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (щомісяця до 25 числа) та у спосіб, який визначено п. 6.1, п. 6.2 цієї ж Інструкції.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з наведених положень, колегія суддів доходить висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 та № 2 покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Доводи заявника щодо невірного визначення відсотку відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, спростовуються тим, що не узгоджуються з положеннями пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, в якому зазначено про те, що стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Правильність розрахунків, а також визначення пільгового стажу пенсіонерів та відсотку відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено судом першої інстанції та підтверджено, копіями документів з пенсійних справ пенсіонерів, що містяться в матеріалах справи.

Стосовно посилань заявника на помилкові висновки суду першої інстанції, стосовно обов'язку позивача відшкодовувати суми доплат та підвищень до пенсії, в тому числі доплат за понаднормовий стаж, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.

Вимога ПАТ «Український графіт» щодо зобов'язання відповідача не включати до відшкодування витрати на виплату та доставку підвищень пенсій за понаднормативний стаж не містить правового підґрунтя, через те, що поняття «надбавки та підвищення», які встановлюються та виплачуються згідно з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», відрізняється від поняття «збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку», визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки нормами законодавства передбачено не лише різні підстави для таких змін розміру пенсії (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить її основний розмір, а отже, підлягає включенню до розрахунку фактичних витрат та відшкодуванню.

За таких обставин, підвищення пенсії за понаднормовий стаж є по суті збільшенням розміру пенсії внаслідок перерахунку з урахуванням понаднормового стажу, а тому є складовою пенсійної виплати та підлягає відшкодуванню.

Посилання заявника апеляційної скарги на постанову Вищого адміністративного суду від 04.04.2012 року у справі № К/9991/23753/11, як на підставу, що зумовлює необхідність задоволення його апеляційної скарги та адміністративного позову, колегія суддів вважає помилковим, оскільки зазначена постанова скасована постановою Верховного Суду України від 25 вересня 2012 року, а відповідно до положень статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з такими рішеннями Верховного суду України.

З огляду на викладене, Відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії. В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі № 808/8763/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: Н.А. Олефіренко