Ухвала суду № 41950085, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 804/14430/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Фролова Є.В. (за паспортом),

позивача: - Глущенка О.О. (за довіреністю від 19.11.2013 року, посвідчення №1898),

відповідача: - не з'явився,

третьої особи: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року

у справі № 804/14430/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

третя особа приватне підприємство «Полтава-Проект-Монтаж»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство «Полтава-Проект-Монтаж» про визнання протиправними дій щодо встановлення нікчемності правочинів та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2013 року № 0004422205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 29981,25 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представники товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс» вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі наказу від 23 вересня 2013 року № 348 та відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з приватним підприємством «Полтава-Проект-Монтаж» за період лютий 2013 року, за результатами якої складено акт від 26 вересня 2013 року № 684/22-03/38359572.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс» операцій по ланцюгу з постачальником приватним підприємством «Полтава-Проект-Монтаж» за лютий 2013 року та порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у лютому 2013 року на суму 23985,00 грн.

На підставі акта перевірки від 26 вересня 2013 року Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2013 року № 0004422205, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 29981,25 грн., в тому числі 23985,00 грн. за основним платежем та 5996,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс» та приватним підприємством «Полтава-Проект-Монтаж» укладено договір від 01 лютого 2013 року № 1, за умовами якого позивач є замовником транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу у приватного підприємства «Полтава-Проект-Монтаж». Відповідно до умов договору оформлено акти виконаних робіт та податкові накладні. Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено частково до податкового кредиту у лютому 2013 року в сумі 23984,59 грн., що відповідає даним декларації з податку на додану вартість. Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями. На підтвердження реальності господарських операцій, позивачем також надано заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом та товарно-транспортні накладні.

Разом з тим, ані наданими позивачем документами до суду першої інстанції, ані товарно-транспортними накладними, наданими суду апеляційної інстанції, неможливо підтвердити реальність отримання послуг за договором від 01 лютого 2013 року № 1 про транспортне експедирування, так як з документів не вбачається підтвердження отримання вказаних послуг від даного контрагента, оскільки вони стосуються лише взаємовідносин з іншим контрагентом - публічним акціонерним товариством «Комбінат «Придніпровський».

Також, судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс» відповідачем використано акт державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 10 квітня 2013 року № 437/22.5-10/35295110 про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Полтава-Проект-Монтаж» з питань правомірності проведених господарських відносин із платником податків за період лютий 2010 року - лютий 2013 року, відповідно до висновків якого приватне підприємство «Полтава-Проект-Монтаж» не має відповідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності, у зв'язку з чим податковий орган робить висновок про неможливість виконання зобов'язань за договором транспортного експедирування від 01 лютого 2013 року №1, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс» та приватним підприємством «Полтава-Проект-Монтаж».

Суд першої інстанції вірно погодився з доводами позивача про те, що висновки оскаржуваної перевірки не можуть ґрунтуватися лише на підставі акту перевірки приватного підприємства «Полтава-Проект-Монтаж» від 10 квітня 2013 року, при цьому, відповідач має право використовувати даний акт перевірки в якості доказу.

Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року у справі № 816/2136/13-а за позовом приватного підприємства «Полтава-Проект-Монтаж» до державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби щодо формування в акті від 10 квітня 2013 року № 437/22.5-10/35295110 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Полтава-Проект-Монтаж» з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: за лютий 2010 року - лютий 2013 року» висновків про неможливість документального підтвердження реальності здійснених господарських операцій із платниками податків за лютий 2010 року - лютий 2013 року, встановлено, що податковий орган не мав визначених законом підстав для формування в акті перевірки від 10 квітня 2013 року вищезазначених висновків, але мав підстави на складання даного акту та засвідчення у ньому факту неможливості проведення зустрічної звірки.

Таким чином, Полтавським окружним адміністративним судом вказано на порушення з боку податкового органу порядку проведення перевірки, при цьому реальність здійснення господарських операцій між приватним підприємством «Полтава-Проект-Монтаж» та його контрагентами судом не досліджувалась, порушення по суті встановлених перевіркою обставин не розглядались.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складання актів та довідок за результатом проведених перевірок є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби. Викладення в актах та довідках складених за результатами перевірок фактичних даних про господарську діяльність перевіряємої особи є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби.

Пунктом 3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 року № 984, встановлено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Позивачем не надано належних та достатніх доказів, які підтверджують реальність здійснення укладених товариством з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс» угод з приватним підприємством «Полтава-Проект-Монтаж» у лютому 2013 року.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДВВ Транс» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим