Ухвала суду № 41950069, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 804/1747/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 11 березня 2014 року

у справі № 804/1747/14

за позовом Приватного товариства «Новинтех»

вул. Челюскіна, 3, м. Дніпропетровськ, 49000;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

вул. Героїв Сталінграду, 25, м. Дніпропетровськ, 49061;

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив: Приватним товариством «Новинтех» подано позов до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001442200 від 04.12.2013 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Кучма К.С.) своєю постановою від 11 березня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що віднесення до складу валових витрат сум, сплачених за договором страхування, є правильним.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що перевіркою ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» не підтверджено наявність надання послуг страхування у період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року. Правочини між ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» та ПП «Новинтех» не мали настання реальних наслідків.

У ПП «Новинтех» відсутнє право на формування витрат по операціях зі страхування в розумінні статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення Підприємством фінансово-господарських операцій з придбання у ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» операцій зі страхових послуг.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи: у період з 22.10.2013 року по 19.11.2013 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Новинтех» код за ЄДРПОУ 20267780 з питань документального підтвердження господарських відносин з отримання страхових послуг від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «Дніпроінмед», код за ЄДРПОУ 21870998, за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року.

За результатами перевірки складений Акт №1044/222/20267780 від 19.11.2013 року.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення пункту 138.1., підпункту 138.10.3., пункту 138.10. статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Страхових випадків та отримання страхового відшкодування по укладеним з ПАТ «Страхова компанія» «Дніпроінмед» договорам страхування не було, що унеможливлює підтвердити достовірність формування витрат.

Внаслідок порушень, занижено податок на прибуток на загальну суму 9.393,00 грн., в тому числі за ІV квартал 2011 року в сумі 6.008 грн., за І квартал 2012 року в сумі 3.385,00 грн.

На підставі Акту перевірки, 04 грудня 2013 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001442200.

Приватному підприємтсву «Новинтех» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 10.239,25 грн., з них за основним платежем у розмірі 9.393,00 грн. та на 846,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спору між сторонами немає.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України - витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пункту 138.5 статті 138 ПК України - інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 ПК України - собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Новинтех» з ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» був укладений договір добровільного страхування вантажів від 03.10.2011 року № 03/10/11/ГР, за яким ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» поставлено ПП «Новинтех» послуги у вигляді страхування вантажів та страхування транспортних засобів.

На підставі генерального договору від 03.10.2011 року №03/10/11/ГР про добровільне страхування вантажів у грудні 2011 року за умовами додаткової угоди № 3 від 01.12.2011 року було застраховано вантаж (пшениця, борошно) на суму 26.119,92 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 3 від 31.12.2011 року. Оплата за платежем по додатковій угоді від 03.12.2011 року була здійснена у безготівковій формі, про що до суду надана копія платіжного доручення від 04.01.2012 року № 2544.

У січні за умовами додаткової угоди № 4 від 03.01.2012 року застраховано вантаж (пшениця, борошно) на суму 14.988,28 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 4 від 31.01.2012 року. Оплата за платежем по додатковій угоді від 03.01.2012 року здійснена у безготівковій формі, про що до суду надана копія платіжного доручення від 07.02.2012 року № 2648.

У грудні 2012 року позивачем було віднесено до валових витрат суми оплати обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до: полісу від 26.12.2012 р. АВ/4622937 на страхування легкового автомобіля MAZDA 626; полісу від 25.12.2012 р. АВ/4622936 на страхування легкового автомобіля ВАЗ 2107.

Відповідно до наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 105 «Необоротні активи» за 01.01.2012 року - 30.06.2013 року, вищеперераховані транспортні засоби перебувають на балансі ПП «Новинтех». Відповідно до платіжного доручення від 21.12.2012 року № 3980 на суму 1.131,76 грн., оплата за платежем страховий платіж згідно полісів було здійснено у безготівковій формі.

Відтак, фінансово - господарські взаємовідносини були здійснені.

Таким чином позивачем надані усі необхідні первинні документі на підтвердження правомірності господарських операцій.

Відповідач не довів належними засобами доказування, що господарські операції між ПП «Новинтех» з ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» здійснені без мети настання реальних наслідків. У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та контрагентом. Докази щодо наявності таких, що набрали законної сили вироків суду в акті перевірки не зазначені. Не надавались такі докази і під час судового розгляду справи.

В своїх висновках податковий орган посилається на те, що укладені між ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» та ПП «Новинтех» правочини є нікчемними.

Однак, посилання на положення статей 203, 215, 228 ЦК України є безпідставним, виходячи з того, що у відповідності до статті 203ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як визначено в статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В судовому порядку такі угоди позивача нікчемними не визнавались, тому висновки про ознаки нікчемності укладених позивачем угод (навіть без їх переліку) ґрунтуються на припущеннях та не підтвердженні будь-які належні докази цього.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі № 804/1747/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна