Ухвала суду № 41950057, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 804/2657/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській

області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 10 квітня 2014 року

у справі № 804/2657/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзахист Н»,

вул. Радянська, 47/247, м. Новомосковськ, 51200;

до відповідача Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській

області

вул. Микити Головко, 30, м. Новомосковськ, 51200 ;

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Промзахист Н» було подано позов до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000291502 від 27.01.2014 року.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Златін С.В.) своєю постановою від 10 квітня 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач по взаємовідносинам з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що Позивач не надав товарно-транспортних документів, які б підтверджували рух активів від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову суду. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини справи: В період з 19.11.2013р. по 25.11.2013р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзахист Н» щодо підтвердження господарських відносин із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за червень 2013 року.

За результатами перевірки 02.12.2013р. складений Акт № 544/221/38231531.

В акті перевірки вчинено запис про порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.4, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - Товариством з обмеженою відповідальністю «Промзахист Н» завищено податковий кредит у червні 2013 року на суму 58.758,63 грн. внаслідок оприбуткування товару без відповідних підтвердних документів, які б свідчили про рух активів від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

На підставі Акта перевірки, керівником контролюючого органу 27 січня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000291502.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Промзахист Н» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 14010100, податок на додану вартість, у розмірі 58.759,00 грн. за основним платежем; нараховані штрафні санкції в сумі 14.690,00 грн., відповідно.

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією заявника апеляційної скарги, єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна. У зв'язку з відсутністю документального підтвердження фактичного надання транспортних послуг з перевезення вантажу немає підстав вважати реальною здійснену господарську операцію.

Так, ТТН, на чому наполягає контролюючий орган, є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Заміна ТТН будь-яким іншим документом довільної форми не допускається.

Проте, ТТН є єдиним юридичним документом для учасників саме транспортного процесу.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, з огляду на приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Технологічно бухгалтерський облік як процес має на меті виявлення, вимірювання і реєстрацію фактів, дій і подій з метою отримання інформації про господарські операції.

Документ буквально означає свідоцтво, доказ.

Бухгалтерський документ - письмове свідоцтво певної форми і змісту, яке містить відомості про господарську операцію і є доказом її здійснення.

Позивач має в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Судом встановлено, що первинні документи - видаткові накладні, складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Факт надання послуг з пошиву одягу Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 позивачу підтверджується копіями актами здавання - приймання виконаних робіт, актами списання та оприбуткування готової продукції.

Позивач оплатив товар отриманий від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що також відображено у Акті перевірки від 02.12.2013 року № 544/221/38231531 та підтверджується копіями платіжних доручень позивача, що знаходяться у матеріалах справи.

Безперечно, право на податковий кредит виникає не тільки з дати отримання податкової накладної, а є взаємно пов'язаним з відповідним декларуванням та зобов'язанням платника податків - контрагента за договором, сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Проте, матеріали перевірки не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету контрагентом Позивача.

Щодо відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає.

Отже, згідно з отриманими податковими накладними Позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. у справі № 804/2657/14 - без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник