Постанова № 41949258, 28.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року о/об 11 год. 46 хв.Справа № 808/5397/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Школова Ю.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (Гуляйпольське відділення)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання пропущеним термін прийняття рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1) звернувся із адміністративним позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (Гуляйпольське відділення) (надалі - відповідач або Пологівська ОДПІ) в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000232100 від 17.06.2014, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6800 грн. 00 коп.; 2) визнати пропущений термін прийняття рішення відповідачем про застосування до позивача штрафних санкцій.

Позивачем у позові зазначено, що 20.06.2014 позивач отримав від відповідача податкове повідомлення-рішення винесене на підставі Акту перевірки №119226 від 17.06.2014, встановлено порушення ст.15,3,1 п.2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800 грн. 00 коп. З прийнятим рішенням позивач не погоджується, вважає, що перевірка, на підставі якої прийнято податкове повідомлення-рішення, проведена з чисельними порушеннями порядку та строків розгляду матеріалів, які є підставою застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». 21.12.2013 працівниками міліції Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області проведені заходи по виявленню фактів реалізації неповнолітнім алкогольних напоїв та тютюнових виробів у закладах роздрібної торгівлі. У кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», по АДРЕСА_1, в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність, виявлено, що найманий працівник (продавець) ОСОБА_3 продала ОСОБА_4, який не досяг 18-річного віку, пляшку пива «Балтика-9» та одну пачку сигарет «Вінстон-синій». За результатами проведеної перевірки складені рапорти, взяті пояснення та складено Протокол про адміністративне правопорушення. Перевіряючими не було досліджено фіскальні чеки, які є доказом того чи дійсно була реалізація слабоалкогольного напою та сигарет та не долучені до матеріалів перевірки. 21.01.2014 при виконавчому комітеті Полтавської сільської ради розглянуто адміністративну справу відносно громадянки ОСОБА_3 по факту продажу неповнолітній особі слабоалкогольного напою та тютюнових виробів. За результатами розгляду до ОСОБА_3 застосовано адміністративний штраф у розмірі 510 грн. 00 коп. Після проведення перевірки працівники міліції позивача, як підприємця, не ознайомили з матеріалами справи, і не поставили до відома, що вони будуть передані до Пологівської ОДПІ. Відповідачем не було викликано позивача для розгляду матеріалів перевірки. Поштового повідомлення про прибуття до відповідача для ознайомлення з матеріалами перевірки та надання пояснень та документів щодо фактів, викладених Гуляйпільським РВ ГУМВС України в Запорізькій області, позивач не отримував. Позивач вважає, що процедура та строки розгляду посадовими особами Пологівської ОДПІ порушені.

У судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягав, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення (а.с.43), за змістом яких співробітниками СКМСД Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області 21.12.2013 зафіксовано факт реалізації пива та тютюнових виробів (1 пляшка пива «Балтика-9» за ціною 07 грн. 90 коп. та 1 пачка сигарет «Винстон» за ціною 12 грн. 50 коп.) неповнолітній особі ОСОБА_4 працівником кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_3 Зазначена господарська одиниця належить позивачу. ОСОБА_3, відповідно до трудового договору від 04.04.2012, є найманим працівником позивача. Діяльність за даною адресою здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_1, що підтверджується наступними документами: Свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2, Ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серія НОМЕР_3 та Договір оренди від 26.12.2011. За фактом продажу пива та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, 21.12.2013 складено Протокол ЗП №119226 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.156 КУпАП. Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Полтавської сільської ради 21.01.2014 визнала ОСОБА_3 винною у скоєнні адміністративного правопорушення та прийняла Постанову про накладення адміністративного штрафу у сумі 1700 грн. 00 коп. Постанова набрала законної сили 01.02.2014 та 06.02.2014 штраф було сплачено добровільно. Відповідач посилаючись на ст.25 «Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами» (затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 №218, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за №679/6967) та ст.27 «Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» (затверджених Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 27.05.1996 №293, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.06.1996 за №272/1297) зазначає, що працівники суб'єкта підприємницької діяльності у своїй діяльності повинні знати і виконувати Закони України «Про захист прав споживачів», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», повинні керуватися цими Правилами та іншими нормативними правовими актами, які прямо чи/та побічно регламентують торговельну діяльність. За їх порушення суб'єкти підприємницької діяльності та їх уповноважені особи несуть відповідальність згідно із законодавством України. Відповідно до п.5 «Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони, під час розгляду справи, у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 позивач як фізична особа-підприємець зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. ФОП ОСОБА_1 має ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с.45).

Судом досліджено видані позивачу: Ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами Серії НОМЕР_3 дійсну до 21.02.2014; Ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольниими напоями Серії НОМЕР_4 дійсну до 21.02.2014 (а.с.30-32, 46). У даних Ліцензіях зазначено місце здійснення діяльності: АДРЕСА_1, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Позивач здійснює господарську діяльність у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», по АДРЕСА_1, яке орендовано згідно Договору оренди нежитлового приміщення від 26.12.2011 (а.с.36).

04.04.2012 між Позивачем та ОСОБА_3 укладено Трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, згідно з яким ОСОБА_3 працевлаштована продавцем продовольчих та непродовольчих товарів. Даний Трудовий договір зареєстрований 04.04.2012 у Гуляйпільському районному центрі зайнятості (а.с.27).

Судом досліджено Посадову інструкцію продавця продовольчих товарів, підписану 05.04.2012 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.28-29).

Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (ч.1 ст.55 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Судом досліджені Протокол засідання адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Полтавської сільської ради від 21.01.2014, Постанову у справі про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Полтавської сільської ради від 21.01.2014 згідно яких ОСОБА_3 визнано виною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП: 21.12.2013 у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» продала ОСОБА_4, який не досяг 18-річного віку, пляшку пива «Балтика-9» та одну пачку сигарет «Вінстон-синій» (а.с.55-56).

Вказаний факт підтверджується і матеріалами адміністративної справи, складеної СКМСД Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області та не заперечується позивачем (а.с.51-54).

Згідно квитанції ОСОБА_3 сплачено 06.02.2014 штраф за Постановою у справі про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Полтавської сільської ради від 21.01.2014 (а.с.38, 57).

Відповідно до п.5 «Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів»», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідачем надано до суду супровідний лист та копію матеріалів, направлених начальником Гуляйпільського РВ ГУМВС України в Запорізькій області до Відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (вих.№37/4703 від 17.04.2014), яке згідно штампу надійшло адресату 22.04.2014 (вх.№2808/10) (а.с.63).

Згідно з ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Як з'ясовано судом, при здійсненні господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 здійснено реалізацію ОСОБА_4 (який на 21.12.2013 не досяг 18 років) пива та тютюнові вироби.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Отже, ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Відповідно до пп.«в» п.2.1 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого 28.11.2012 наказом Міністерства фінансів України №1236, зареєстрованого 20.12.2012 в Міністерстві юстиції України за №2135/22447, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби.

Як зазначено у п.2.2. «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення: за формою згідно з додатком 10 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (форма «С»).

17.06.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232100, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6800 грн. 00 коп. (а.с.9).

Як зазначено в абз.2 п.6 «Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»», затвердженого 02.06.2003 постановою Кабінету Міністрів України №790, порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (ч.1 ст.250 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.250 Господарського кодексу України дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення (п.116.1 ст.116 Податкового кодексу України).

Згідно з п.114.1 ст.114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Як зазначено у абз.1 п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

З урахуванням обставин справи, прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000232100 саме 17.06.2014 не суперечить строкам, передбаченим ст.250 Господарського кодексу України, ст.ст.102, 114 Податкового кодексу України.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

У ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З'ясовано, що при подачі адміністративного позову в частині майнових вимог позивачем сплачено 182 грн. 70 коп. судового збору, що становить 10 відсотків розміру ставки судового збору по справі. Решта судового збору у сумі 1644 грн. 30 коп. позивачем - не сплачена.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.87 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою (ч.1 ст.98 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з позивача несплачену частину судового збору у сумі 1644 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 87, 94, 98, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 1644 грн. 30 коп. судового збору на р/р31215206784006 отримувач коштів - ДКСУ у Ленінському районі м.Запоріжжя, код отримувача 38025423, код МФО 813015, банк отримувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 30.10.2014.

Суддя О.О. Прасов