Рішення № 41948825, 16.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2014 р. Справа № 914/4168/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя», м. Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСХАУС», Львівська область, Сокальський р-н, с. Лучиці,

про: витребування майна та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Мартиненко О.О. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксуванні судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙСХАУС» про витребування майна та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.12.2014 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 01.12.2014 року рекомендованою поштою №69600 0144501 0, відповідач - 01.12.2014 року рекомендованою поштою №79039 0438184 0 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав клопотання (вх. №54386/14), у якому просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.

Враховуючи достатність, належність і допустимість поданих позивачем доказів, належним чином повідомлення судом сторін про дату і час судового засідання, неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРЮО та ФОП 31975910, знаходиться за адресою: 69084, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100, що підтверджується долученими до матеріалів справи Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №200870 та Довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області з ЄДРЮО та ФОП серії АА №814115 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Айсхаус» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРЮО та ФОП 38505203, знаходиться за адресою: 80031, Львівська область, Сокальський район, с. Лучиці, що підтверджується долученими до матеріалів справи Випискою з ЄДРЮО та ФОП серії ААВ №628940, Довідкою Управління статистики у Сокальському районі з ЄДРЮО та ФОП серії АБ №591740 та Витягом з ЄДРЮО та ФОП від 01.12.2014 року №19688777 (докази в матеріалах справи).

14.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя» (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айсхаус» (надалі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди №280/14 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві в тимчасове платне користування низькотемпературні морозильні вітрини та/або інше обладнання (парасолі, візок транспортний, павільйон торговельний) (надалі - обладнання), а орендар зобов'язується прийняти обладнання у тимчасове користування винятково для реалізації морозива та іншої продукції (заморожені напівфабрикати, риба) що поставляється орендодавцем і вчасно вносити орендну плату.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками юридичних осіб - сторін договору, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками юридичних осіб - сторін договору, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно приписів частини 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди, зокрема, може бути інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Відповідно до пункту 2.1. договору орендодавець передає в користування орендареві обладнання протягом семи днів з дати укладення договору в технічно справному стані укомплектоване по акту приймання-передачі.

Пунктом 2.2. договору сторонами встановлено, що по закінченні терміну дії договору або при його достроковому розірванні, відмові орендодавця від договору, орендар протягом 21 календарного дня з дати настання вказаних подій зобов'язаний передати обладнання по акту прийому-передачі уповноваженій особі орендодавця. Технічний стан обладнання повинен бути придатним для його подальшої експлуатації з урахуванням нормального зносу, а комплектність обладнання - комплектності при його отриманні орендарем. Обладнання повертається орендодавцю в тому самому місці, в якому було отримано орендарем.

Згідно пунктів 3.2.3 та 3.2.4. договору орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату відповідно до умов договору, а також забезпечувати продаж продукції, що поставляється орендодавцем в об'ємах, передбачених договором поставки, укладеним із останнім.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору за користування обладнанням орендар сплачує оренду плату з розрахунку одна грн. (у т.ч. ПДВ) за 1 одиницю обладнання у рік, згідно виставленого рахунку або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. Внесення орендної плати проводиться орендарем не пізніше 20 січня за попередній календарний рік.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов договору.

Згідно пункту 6.4. договору орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору (достроково розірвати договір) і вимагати повернення обладнання в строки, передбачені пунктом 2.2. договору, зокрема, у випадку припинення продажу продукції Орендодавця відповідно до умов договору поставки більше ніж З місяців впродовж року.

Відмова від договору проводиться в наступному порядку. Для цього сторона ініціатор надсилає іншій стороні письмове повідомлення про відмову від договору рекомендованим листом з описом вкладення.

У повідомленні повинна бути вказана дата, з якої договір вважається припиненим, але не пізніше 15 календарних днів з дати отримання другою стороною такого повідомлення.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, актом приймання-передачі від 22.04.2014 року №00000000077 передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування 22 морозильні вітрини М400Р згідно переліку за договором. Вказаний акт підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору (належним чином завірена копія акту в матеріалах справи).

Так, позивачем на виконання умов договору передано, а відповідачем отримано морозильні вітрини М400Р, визначені наступними індивідуальними ознаками:

№ п.п.Найменування обладнанняінвентарний №№ агрегатавартість без ПДВ1. морозильна вітрина М400Р112519867011401473 686,672. морозильна вітрина М400Р112520509021402283 583,333. морозильна вітрина М400Р112520330021401063 583,344. морозильна вітрина М400Р112520437011400573 583,335. морозильна вітрина М400Р112520121021403733 587,926. морозильна вітрина М400Р112520229021405033 561,67. морозильна вітрина М400Р112521034041406253 657,178. морозильна вітрина М400Р112520141021404023 587,929. морозильна вітрина М400Р112520238021405113 561,610. морозильна вітрина М400Р112520171021404373 587,9211. морозильна вітрина М400Р112521036041406143 657,1712. морозильна вітрина М400Р112520770031402633 583,3313. морозильна вітрина М400Р112519912011401463 670,2114. морозильна вітрина М400Р112520471021402433 583,3315. морозильна вітрина М400Р112520422011400473 583,3316. морозильна вітрина М400Р112519875011401523 686,6617. морозильна вітрина М400Р112520488011400633 583,3318. морозильна вітрина М400Р112519925011400723 670,2119. морозильна вітрина М400Р112520122021403883 587,9120. морозильна вітрина М400Р112519847011401343 686,6721. морозильна вітрина М400Р112520096021403663 587,9122. морозильна вітрина М400Р112520474021401493 583,33

Листом від 09.10.2014 року вих. №7/479 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору і висловив вимогу про повернення 22 низькотемпературних морозильних вітрин у зв'язку із припиненням договору, в порядку передбаченому пунктом 2.2. договору. Вказаного листа відповідачем отримано 14.10.2014 року, про що свідчить відповідна відмітка уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення №7901402300204 (належним чином завірена копія листа та доказів його отримання в матеріалах справи).

Відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, у зв'язку із припиненням договору обладнання, переданого у строкове платне користування в порядку, передбаченому пунктом 2.2. договору не повернув.

З підстав наведеного позивач просить суд вилучити у відповідача 22 морозильні вітрини, які були передані останньому за договором і не повернені ним у зв'язку із одностороннім розірванням договору та передати їх позивачу.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно приписів статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 ЦК України).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 773 Цивільного кодексу України визначено, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно частини першої статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди за договором у зв'язку із припиненням договору є документально та нормативно обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, суд оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 ГПК України та стягнути з відповідача на користь позивача 1 827 грн. 00 коп. судового збору, оскільки спір виник внаслідок неправомірного ухилення відповідача від повернення орендованого за договором майна позивачу.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33 - 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Вилучити у боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсхаус» (80031, Львівська область, Сокальський район, с. Лучиці; код ЄДРЮО та ФОП 38505203) та передати стягувачу: Товариству з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя» (69084, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100; код ЄДРЮО та ФОП 31975910) морозильні вітрини М400Р інв. №112519847, № агрегата 01140134 вартістю 3 686 грн. 67 коп.; інв. №112520509, № агрегата 02140228 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112520330, № агрегата 02140106 вартістю 3 583 грн. 34 коп.; інв. №112520437, № агрегата 01140057 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112520121, № агрегата 02140373 вартістю 3 587 грн. 92 коп.; інв. №112520229, № агрегата 02140503 вартістю 3 561 грн. 60 коп.; інв. №112521034, № агрегата 04140625 вартістю 3 657 грн. 17 коп.; інв. №112520141, № агрегата 02140402 вартістю 3 587 грн. 92 коп.; інв. №112520238, № агрегата 02140511 вартістю 3 561 грн. 60 коп.; інв. №112520171, № агрегата 02140437 вартістю 3 587 грн. 92 коп.; інв. №112521036, № агрегата 04140614 вартістю 3 657 грн. 17 коп.; інв. №112520770, № агрегата 03140263 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112519912, № агрегата 01140146 вартістю 3 670 грн. 21 коп.; інв. №112520471, № агрегата 02140243 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112520422, № агрегата 01140047 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112519875, № агрегата 01140152 вартістю 3 686 грн. 66 коп.; інв. №112520488, № агрегата 01140063 вартістю 3 583 грн. 33 коп.; інв. №112519925, № агрегата 01140072 вартістю 3 670 грн. 21 коп.; інв. №112520122, № агрегата 02140388 вартістю 3 587 грн. 91 коп.; інв. №112519847, № агрегата 01140134 вартістю 3 686 грн. 67 коп.; інв. №112520096, № агрегата 02140366 вартістю 3 587 грн. 91 коп.; інв. №112520474, № агрегата 02140149 вартістю 3 583 грн. 33 коп.

3. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсхаус» (80031, Львівська область, Сокальський район, с. Лучиці; код ЄДРЮО та ФОП 38505203) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя» (69084, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100; код ЄДРЮО та ФОП 31975910) 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

16.12.2014 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано відповідно до статті 85 ГПК України 17.12.2014 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.