Постанова № 41947993, 01.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 р. Справа № 818/2082/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

За участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.10.2014р. по справі № 818/2082/14

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

04 серпня 2014 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позива, ФОП ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач, Сумська ОДПІ), в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф 1021-18 від 13.05.2014 року про сплачу недоїмки у розмірі 1267,95 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, винесену Лебединським відділенням Сумської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області.

13 жовтня 2014 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу №Ф 1021-18 від 13.05.2014 року про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1267грн.95коп., винесену Сумською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Сумській області (Лебединське відділення).

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

У апеляційній скарзі Сумська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заявник вважає, що з урахуванням норми ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI позивачка як фізична особа-підприємець не звільняється від сплати єдиного внеску, оскільки отримує пенсію у разі втрати годувальника на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Натомість пенсія за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ФОП ОСОБА_1 не призначалась, тому остання має сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Керуючись частиною 4 статті 196 КАС України, колегія суддів не вбачає перешкод для судового розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Лебединським міськвиконкомом 06.07.1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.39), та з 01.01.2012 року є платником єдиного податку 1 групи зі ставкою 8 %, що підтверджується копією Свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_2 (а.с.38).

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.12).

13.05.2014 року Сумською ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області винесено вимогу про сплату боргу №Ф-1021-18, за якою відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач вимагає сплатити суму недоїмки з єдиного внеску в розмірі 1267грн.95коп. (а.с.6).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільнена від сплати єдиного внеску.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 цього Закону, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті (тобто фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV (далі - Закон 1058-VI) пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Зазначеним Законом 1058-VI передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачка отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 9, 12).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія за віком чи по інвалідності є окремими видами трудових пенсій.

На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів вважає, що ФОП, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VІ. Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і які отримують пенсію за віком чи є інвалідами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає підстави для скасування постанови суду першої інстанції про задоволення позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області - задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.10.2014р. по справі № 818/2082/14 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в позові Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2014 року.

Помічник судді Цюпак О.П.