Ухвала суду № 41947982, 03.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 495/5040/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Мишко В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про зобов'язання перерахувати пенсію,-

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області (далі по тексту - відповідач) про зобов'язання перерахувати пенсію, у якому просив визнати дії УПФУ щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зменшення її до суми 1 343,34 грн. протиправними, визнати дії УПФУ щодо стягнення коштів в розмірі 536 грн. з пенсії ОСОБА_1 протиправними, зобов'язати УПФУ перерахувати пенсію ОСОБА_1 з врахуванням відомостей про його заробітну плату за 1987-1988 роки, вказану в довідці №119 від 23.04.1993 року, стягнути з УПФУ на користь ОСОБА_1 відраховану з пенсії переплату в розмірі 536 грн.

13.08.2014 року позивачем подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якому він просив визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ, яким ОСОБА_1 нарахована переплата пенсії в розмірі 24 307,74 грн. та з 01.06.2014 року зменшений її розмір з 1 986,57 грн. до 1 343,34 грн. щомісяця, зобов'язати УПФУ поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.06.2014 року в розмірі 1 986,57 грн., стягнути з УПФУ на користь ОСОБА_1 відраховану з пенсії переплату в розмірі по 270 грн. щомісяця у червні, липні та серпні 2014 року, а всього 810 грн.

10.09.2014 року позивачем подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з УПФУ на користь ОСОБА_1 відраховану з пенсії переплату в розмірі 1 139,97 грн.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області, яким ОСОБА_1 нарахована переплата пенсії в розмірі 24 307 (двадцять чотири тисячі триста сім) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки та з 01.06.2014 року зменшений її розмір з 1 986 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 57 (п'ятдесят сім) копійок до 1 343 (одна тисяча триста сорок три) гривні 34 (тридцять чотири) копійки щомісяця. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.06.2014 року в розмірі 1 986 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 57 (п'ятдесят сім) копійок. Стягнуто на користь ОСОБА_1 відраховану з пенсії переплату в розмірі 1139 (одна тисяча сто тридцять дев'ять) гривень 97 (дев'яносто сім) копійок.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї позивача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 працював водієм в автобазі «Турист» в селищі міського типу Сергіївка міста Білгород-Дністровського Одеської області.

У 1993 році у зв'язку з реорганізацією автобази ОСОБА_1 звільнено з роботи шляхом переводу в Сергіївський туркомплекс «Южний», що підтверджується ксерокопією трудової книжки ОСОБА_1.

При переведенні ОСОБА_1 автобаза «Турист» видала йому довідку №119 від 23.04.1993 року про його заробітну плату за 1986-1990 роки.

Відповідно до довідки №22 від 15.06.2010 року, автобаза «Турист» на підставі наказу №12 від 10.10.1994 року була реорганізована у Республіканське Транспортне Агентство концерну «Moldsindtur», яке було реорганізовано у Холдінг «Moldsindbalneotur» SRL, а Республіканське Транспортне Агентство, згідно статуту, є його дочірнім підприємством.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області 03.03.2011 року ОСОБА_1 була призначена пенсія в розмірі 1 986,57 грн., що була розрахована у відповідності до довідки №119 від 23.04.1993 року.

На початку червня 2014 року ОСОБА_1 отримав пенсію в розмірі 1 110 грн., після чого звернувся до УПФУ для встановлення причини зменшення.

Згідно із листом УПФУ №84/Р-01 від 03.07.2014 року, 06.02.2014 року відповідачем направлено запит за №981/5 до Національної Каси Соціального Страхування Республіки Молдови, на що отримано відповідь і довідку №15 від 18.03.2014 року.

Так, у довідці №15 від 18.03.2014 року вказані відомості про заробітну плату ОСОБА_1 лише за 1986, 1989 та 1990 роки, а відомості за 1987 та 1988 роки відсутні. З доданої до довідки відповіді вбачається, що розміри заробітної плати за 1987-1988 роки, викладені в Довідці 119, перевірити неможливо у зв'язку з тим, що особові рахунки не збереглися.

Саме на підставі цих обставин УПФУ перерахувало пенсію ОСОБА_1, не врахувавши заробіток ОСОБА_1 за 1986-1987 роки та зменшивши розмір пенсії на 643,23 грн., а саме з 1 986,57 грн. до 1 343,34 грн.

Крім того, УПФУ нарахувало ОСОБА_1 за період з 03.03.2011 року по 31.05.2014 року переплату в розмірі 24 307,74 грн. та прийняло рішення про щомісячне відрахування з призначеної ОСОБА_1 нової пенсії в розмірі 1 343,34 грн. 20 % в рахунок переплати.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що рішення та дії відповідача є необґрунтованими та протиправними, з чим погоджується апеляційний суд.

Так, згідно із ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65- 67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку (ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Згідно із пунктом 43 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

При прийманні документів щодо виплати пенсії орган, що призначає пенсії, здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів, знімає ксерокопії з відповідних документів (п. 46 Постанови від 25.11.2005 року №22-1).

Пунктом 38 Постанови від 25.11.2005 року №22-1 встановлено, що при прийомці документів орган, що призначає пенсію:

- перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

- здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

- перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Відповідно до пункту 17 Постанови від 25.11.2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій.

Згідно із ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Статтею 1215 Цивільного кодексу України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набута пенсія, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що пенсія у розмірі 1 986,57 грн. була призначена ОСОБА_1 на підставі довідки №119 від 23.04.1993 року та у відповідності до ст.ст. 56, 62, 64, 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пп. 17, 38, 43, 46 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1.

На час призначення пенсії ОСОБА_1 довідка №119 від 23.04.1993 року була прийнята УПФУ та на даний час не оспорюється ні відповідачем, ні ким іншим.

Крім того, як довідка №119 від 23.04.1993 року, так і трудова книжка ОСОБА_1 свідчать про той факт, що в трудовому стажі ОСОБА_1 за період 1986-1990 років перерва відсутня і в тому ж 1986 та 1987 роках він працював в автобазі «Турист» та отримував заробітну плату.

УПФУ не доведено, у відповідності до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» того факту, що при визначенні ОСОБА_1 пенсії з його боку були зловживання або ним було подано документи з неправильними відомостями.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів протиправність дій та рішень відповідача.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов