Ухвала суду № 41946623, 10.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р.Справа № 820/15912/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2014р. по справі № 820/15912/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування повідомлення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

09.09.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс"звернулося до суду із позовом, у якому просило :

- скасувати повідомлення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.07.2014 року №10487;

- зобов'язати Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити з травня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс" в реєстрі платників податку на додану вартість, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 03.11.2014 року позовні вимоги задовольнив.

Скасував повідомлення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.07.2014 року №10487.

Зобов'язав Основ'янську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити з травня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Амкріс" в реєстрі платників податку на додану вартість, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Стягнув з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області (код 37999628) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Амкріс" (код: 33290318) витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 грн. 08 коп..

Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Так, апелянт зазначає, що контролюючим органом відповідно до приписів податкового законодавства було направлено рішення від 04.07.2014 року про невідповідність платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, в якому зазначено причини невідповідності критеріям, а саме: невідповідність критеріям, зазначеним в п. 200.19.4 ПК України, та зазначено розрахунок за критерієм, значення якого не дотримано. Зокрема, на думку апелянта, чинне законодавство України не передбачає надавати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано, окремим повідомленням, а тому детальні пояснення і розрахунки відповідачем були вказані в рішенні від 04.07.2014 року.

У відповідності до положень ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, основ'янською ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відповідно до п.200.10 ст.200 та ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку правомірності нарахування за травень 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю "Амкріс" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 364544,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, згідно з поданою декларацією з податку на додану вартість за травень 2014 року № 9035099721 від 19.06.2014 року.

Результати проведеної перевірки оформлені довідкою у формі висновку №2414/20-38-15-01-09/33290318 від 09.07.2014р. (а.с. 79-82).

Відповідно до висновків довідки у формі висновку за результатами перевірки контролюючим органом встановлено наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до п.п. 78.1.8ст. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 ПК України та п. 3 Постанови КМУ від 27.12.2010 р. № 1238, а саме: ТОВ "Амкріс" задекларовано бюджетне відшкодування більше 100 тис. грн., а також відсоток загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування (Кр менше чи дорівнює 10%).

З урахуванням п.200.21 ст.200 Податкового кодексу України відповідачем на адресу ТОВ "Амкріс" було направлено повідомлення №10487 від 04.07.2014 року, в якому зазначено, що вказаний платник податку не має права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ відповідно до п.200.18 ст. 200 ПК України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п.200.19 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: відсоток загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування, перевищує 10% заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування - (Кр <10%): 73,857 % (а.с. 8).

Фактичною підставою для направлення позивачу спірного повідомлення №10487 від 04.07.2014 року була вищевказана довідка у формі висновку, а при розрахунку коефіцієнту розбіжностей контролюючим органом були використані дані податкової звітності позивача за березень, квітень, травень 2014 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх беззаперечних доказів наявності коефіцієнту розбіжностей на рівні 73,857 %, та відповідно не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення. Відтак податковим органом порушено положення ст. 200 ПК України в частині направлення повідомлення про відсутність у позивача права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

При цьому, платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку ( п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України).

Так, згідно з п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно всім критеріям, що визначені зазначеною нормою цього Кодексу, зокрема відповідно до п.п.200.19.4 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен відповідати одночасно критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу, що передбачено пунктом 2 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №781.

Крім того, у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності у такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку(п. 200.21 ст. 200 Податкового кодексу України).

Слід зазначити, що загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, що виникла протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу), не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування. Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової звітності з ПДВ (декларацій та/або уточнюючих розрахунків): Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ. Порядок розрахунку: коефіцієнт розбіжностей (Кр) визначається як співвідношення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування у поточному звітному періоді, за встановленою формулою (п.п 4 п.3 Порядку).

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючий орган у разі невідповідності платника податку критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування зобов'язаний повідомити його про відповідне рішення, надати пояснення та розрахунки.

Однак, судовим розглядом встановлено, що відповідач в порушення зазначених правових норм, не вчиних вказаних дій.

Також судом першої інстанції встановлено, що при прийнятті рішення про невідповідність ТОВ "Амкріс" критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, контролюючим органом були використані дані Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно якої податковим органом було встановлено розбіжності по взаємовідносинам позивача з ТОВ «СП «ТЕХНОЙОД», ТОВ «СП ТЕХНОПРОМ», які перебувають на обліку у Сакській ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим, та ТОВ «ІНТЕЛЛА», щодо якого відповідачем було направлено запит на проведення зустрічної звірки до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області. При цьому зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо перегляду висновку камеральної перевірки з питання визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування позивача, за результатом якої було підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування.

При цьому, в матеріалах справи міститься довідка документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Амкріс", від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за квітень-травень 2014 року №2515/20-38-15-01-09/33290318 від 18.07.2014 року (а.с. 9-52). Згідно висновків даної довідки контролюючим органом в ході проведеної перевірки не встановлено порушень при відображенні ТОВ "Амкріс" декларації з ПДВ за квітень 2014 року від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 298671,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 490350,00 грн., за травень 2014 року від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 181725,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 364544,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано належних доказів наявності коефіцієнту розбіжностей на рівні 73,857 %, та відповідно не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2014р. по справі № 820/15912/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.