Ухвала суду № 41946451, 09.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р.Справа № 820/17181/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2014р. по справі № 820/17181/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель"

до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області , Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про стягнення пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Завод "Південкабель", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просив суд стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області суми пені в розмірі 28499,37 грн. за прострочення 672 дні погашення заборгованості по відшкодуванню ПДВ в сумі 167807 грн. за лютий 2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2014р. по справі № 820/17181/14 адміністративний позов задоволено. Стягнуто на користь публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області пеню у розмірі 28499,37 грн. за прострочку 672 дні за період з 25.10.2012 р. по 28.08.2014 р. погашення заборгованості з відшкодування ПДВ за лютий 2011 року у сумі 167807 грн.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що при прийняті постанови судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2014р. по справі № 820/17181/14 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та наявності у позивача права на отримання пені в розмірі 28499,37 грн. за прострочення 672 днів сплати бюджетної заборгованості з 25.10.2012 р. по 28.08.2014 р., оскільки відповідачами порушено строк бюджетного відшкодування позивачу підтвердженої суми податку на додану вартість у сумі 167807 грн. за лютий 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. у справі № 2а-6313/11 скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 0000520840/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 рік у розмірі 167807,00 грн., чим підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 167807,00 грн. за лютий 2011 р.

Однак, станом на 24.10.2012 р. позивач не отримав належне йому бюджетне відшкодування з ПДВ за лютий 2011 р. у сумі 167807 грн., і, як наслідок, з 25.10.2012 р., дана сума автоматично стала заборгованістю бюджету з нарахуванням пені до дня фактичного погашення - 28.08.2014 р. облігаціями з ПДВ на суму 167807 грн., зарахованими на рахунок позивача, але без належної суми пені, відповідно до наступного розрахунку (з урахуванням того, що облікова ставка НБУ становила з 25.10.12 р. по 09.06.13 р. (227 днів) - 7,5%, з 10.06.13 р. по 12.08.13 р. (64 дні) - 7,0%, з 13.08.13 р. по 14.04.14 р. (245 днів) - 6,5%, з 15.04.14 р. по 16.07.14.р. (93 дні) - 9,5%, з '17.07.14 р. по 28.08.14 р. (43 дні) -12,5%): 1) 7,5% (діюча облікова ставка НБУ) х 120% = 9% (річних): 366 = 0,0246%) (за кожен день прострочки) х 227 днів х 167807 грн. (сума заборгованості): 100 = 9370,06 грн.; 2) 7,0% (діюча облікова ставка НБУ) х 120% = 8,4% (річних): 365 = 0,0231%) (за кожен день прострочки) х 64 дні х 167807 грн. (сума заборгованості) : 100 = 2480,85 грн.; 3) 6,5% (діюча облікова ставка НБУ) х 120% = 7,8% (річних) : 365 = 0,0214% (за кожен день прострочки) х 245 днів х 167807 грн. 365 = (сума заборгованості) : 100 = 8798,12 грн.; 4) 9,5% (діюча облікова ставка. НБУ) х 120% = 11,40% (річних) : 365 = 0,0313% (за кожен день прострочки) х 93 дні х 167807 грн. (сума заборгованості) : 100 = 4884,69 грн. 5) 12,5% (діюча облікова ставка НБУ) х 120% = 15% (річних) : 365 = 0,0411% (за кожен день прострочки) х 43 дні х 167807 грн. (сума заборгованості) : 100 = 2965,65 грн., а разом: 28499,37 грн.

Згідно пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України, згідно п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.200.7, п. 200.8 наведеної норми платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

У п.п. 200.10, 200.11, 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Також судом встановлено, що моментом виникнення заборгованості та, відповідно, виникненням у позивача права на нарахування та стягнення пені на підставі п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України є 25.10.2012 року.

Під час судового розгляду справи встановлено, що у період з 25.10.2012 року до 28.08.2014 року заборгованість бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 167807 грн. за лютий 2011 року позивачеві не перераховано, висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 167807 грн. до Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області податковим органом не направлявся.

Відповідно до п. 200. 17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Згідно п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, нормами Податкового кодексу України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.

Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

З огляду на те, що відповідачами не виконано обов'язку з відшкодування позивачеві суми податку на додану вартість за лютий 2011 рік, у передбачений Податковим кодексом України строк, у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, пеня, яка передбачена законом та добровільно не перерахована на банківський рахунок позивача в сумі 28499,37 грн. підлягає стягненню на його користь з Державного бюджету України в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спору цієї категорії у постанові від 03.06.2014 року по справі № 21-131а14.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Довід апеляційної скарги про відсутність механізму та порядку нарахування пені за прострочення, колегія суддів вважає такими, що не позбавляє права позивача на стягнення пені в розмірі, визначеному п. 200.23 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим та вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Завод "Південкабель" та стягнення Державного бюджету України на користь позивача пеню у сумі 28499,37 грн. за прострочку 672 дні бюджетного відшкодування ПДВ за період з 25.10.2012 р. по 28.08.2014 р.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2014р. по справі № 820/17181/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2014р. по справі № 820/17181/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 15.12.2014 р.