Ухвала суду № 41946369, 09.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 р.Справа № 820/11536/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі № 820/11536/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1266 від 05.06.2014 р. про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Грант Тайм" за період листопад - грудень 2013 року, та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства;

- визнати протиправними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Грант Тайм" за період листопад-грудень 2013 року, та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства, за результатами якої було складено акт № 2261/20-33-22-03-07/32674729 від 01.07.2014 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 18.07.2014 року № 0002852203, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №1266 від 05.06.2014 р. про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Грант Тайм" за період листопад - грудень 2013 року, та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства.

Визнано протиправними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Грант Тайм" за період листопад - грудень 2013 року, та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства, за результатами якої було складено акт № 2261/20-33-22-03-07/32674729 від 01.07.2014 року.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 18.07.2014 року № 0002852203, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор".

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.06.2014 р. відповідачем було прийнято наказ № 1266 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Грант Тайм" (код 38123047) за період листопад-грудень 2013 року, та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства.

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу послугувало наступне: доповідна записка заступника начальника Західної ОДПІ та норми п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78. ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України.

На підставі наказу № 1266 від 05.06.2014 року фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Грант Тайм" (код 38123047) за період листопад-грудень 2013 року, та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства, за результатами якої 01.07.2014 р. був складений акт за № 2261/20-33-22-03-07/32674729, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 1306928 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1306928 грн. за перевіряємий період.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення, згідно до якого йому було донараховано відповідне грошове зобов'язання, а саме: 18.07.2014 року № 0002852203 на загальну суму 1960392,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування пп. 78.1.1 Податкового кодексу України, що вказує на незаконність наказу від № 1266 від 05.06.2014 р. та наступних дій щодо проведення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор". Відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень та дій, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" була проведена відповідно до наказу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 05.06.2014 р. за № 1266.

Згідно з оскаржуваного наказу від 05.06.2014 р. за № 1266, відповідач при його винесенні керувався п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок передбачені ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

З положень ст. 79 Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, передбачених ст. 77, 78 Податкового кодексу України.

Так, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідачем було направлено запит № 5872/10/20-33-22-03-14/2Л від 14.05.2014 про надання інформації та її документального підтвердження операцій по господарських відносинах за листопад, грудень 2013 року з контрагентом ТОВ "Грант Тайм", який було отримано позивачем 19.05.2014 р.

30 травня 2014 року позивачем було надано відповідь на запит податкового органу за № 30/05, в якій була надана інформація та витребувані документи в повному обсязі. Жодних зауважень щодо надання документів в наказі податкового органу ним не зазначено.

Колегія судів зазначає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивачем було надано відповідь з письмовими поясненнями та документами в підтвердження таких пояснень на вказаний запит податкового органу своєчасне та в повному обсязі, що унеможливлює прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки, а тому оскаржуваний наказ та дії відповідача по проведенню вищезазначеної перевірки не можуть вважатися правомірними.

Щодо висновків податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту, колегія судів зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 2261/20-33-22-03-07/32674729 від 01.07.2014 року, підставами для висновку про завищення податкового кредиту, став висновок податкового органу про те, що правочин укладений від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" з ТОВ "Грант Тай" не спричиняє реального настання правових наслідків.

Єдиною фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувала інформація, відображена в акті перевірки контрагента.

Проте, актом перевірки не заперечується факт укладання договору між позивачем та його контрагентом.

З акту перевірки не вбачається претензій податкового органу до правового статусу сторін договору, як платників ПДВ, належності складання первинних документів, відсутності у сторін спірного правочину наміру безпідставно одержати податкову вигоду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 19.11.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" з ТОВ "Грант Тай" укладено договір №19-11, згідно якого продавець - ТОВ "Грант Тай" зобов'язується продати (передати у власність), а покупець - товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" зобов'язується купити (прийняти та оплатити) рибу (товар), найменування, асортимент, кількість та вартість якого зазначаються у видатковий накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними (а.с. 81-97), податковими накладними (а.с. 98-114), виписками по рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (а.с. 116-118), оборотно-сальдовими відомостями (а.с. 122-130), товарно-транспортними накладними (а.с. 207-223).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" для здійснення господарської діяльності орендує нежитлові приміщення на підставі договору суборенди, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 138-149)

Суд першої інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, а суд апеляційної інстанції погодився, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Колегія суддів зазначає, що ані в суді першої інстанції ані в суді апеляційної інстанції, Відповідачем не було доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення- рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у свого контрагента відповідач не подав.

Податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договору.

Крім того, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Разом з цим колегія судів зазначає, що неможливість проведення зустрічної звірки податківцями у контрагента позивача не є доказом факту нереальності виконання робіт (послуг).

Підприємством позивача правомірно відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаним суб'єктом господарювання.

Разом з цим колегія судів зазначає, що в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Тобто позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, відповідачем ані в суді першої інстанції так ані в суді апеляційної інстанції не було доведено наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд апеляційної інстанції взяв до уваги той факт, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірного правочину вмотивований також посиланням на проведенні заходи податкої інспекції на обліку в якої знаходиться контрагент позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб'єктом господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочинів вимогам закону.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладений між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договір в судовому порядку оспорювався, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання вказаного договору недійсним.

Колегія судів зазначає, що матеріалами справи було підтверджено реальний характер спірної фінансово-господарської операції та встановлено відсутність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Вищенаведене також наведене підтверджується висновком судової економічної експертизи від 03.10.2014 р. № 10257 у даній справі, в якому зазначено, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор" висновки за актом від 01.07.2014 року № 2261/20-33-22-03-07/32674729 документально не підтверджуються (2т. а.с. 2-7).

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі № 820/11536/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.