Постанова № 41946047, 18.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2014 року

справа № 811/2029/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі № 811/2029/13-а за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі–позивач) звернулось до суду з позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000191710 від 25.04.2013р..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року позов задоволено повністю.

Відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 18.03.2013р. по 29.03.2013р. посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку Філії “Новомиргородський райавтодор” ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ Державної акціонерної компанії “Автомобільні дороги України” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №14/2210/1710/26177339 від 05.04.2013 року.

Під час перевірки виявлено порушення порядку перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року; згідно з п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України за встановлені порушення передбачено накладення штрафу (а.с.7-42).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000191710 від 25.04.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 8 399,01 грн., у тому числі 6 719,21 грн. основного платежу та 1 679,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

У відповідності до пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п.18.2 ст.18 Податкового кодексу України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

У відповідності до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

На підставі п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України грошове зобов’язання щодо суми податкових зобов’язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку – фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Матеріалами справи підтвердження, що 07.02.2013 р. позивачем подано до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (а.с.70).

Як встановив суд, позивачем податок з доходів фізичних осіб за жовтень 2012 р. у сумі 473,29 грн. було утримано та перераховано до бюджету 04.01.2013 р., за листопад 2012 р. у сумі 560,71 грн. – 04.01.2013 р., у сумі 1 502,00 грн. – 09.01.2013 р., у сумі 4 183,21 грн. – 04.02.2013р., що підтверджується платіжними дорученнями, актом перевірки та не заперечується відповідачем.

Тобто, на час проведення позапланової виїзної перевірки та винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення, податок з доходів фізичних осіб за жовтень та листопад 2012 року в загальній сумі 6 719,21 грн. сплачений позивачем.

За висновками суду першої інстанції, з якими погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, на час прийняття податкового повідомлення-рішення у відповідача, як контролюючого органу, були відсутні підстави для визначення Філії “Новомиргородський райавтодор” ДП “Кіровоградський облавтодор” ВАТ Державної акціонерної компанії “Автомобільні дороги України” грошового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 6 719,21 грн. відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

У випадку ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, на такого платника податків (податкового агента) відповідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України накладається штраф у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, що відображено в акті перевірки №14/2210/1710/26177339 від 05.04.2013 р. (а.с.22, 24).

Оскарженим рішенням до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що контролюючим органом безпідставно визначено позивачу грошове зобов’язання відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, а тому, відповідно, відсутні і підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України в розмірі 1 679,80 грн.

З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, заявлені позивачем вимоги про його скасування підлягали задоволенню.

Мотивація та доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції в частині вирішених позовних вимог.

В той же час, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції, зобов'язав Державну казначейську службу у Кіровоградській області, яка не була стороною у справі, безспірно стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 114,70 грн. з рахунку Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Колегія суддів вважає помилковим застосуванням судом в цій частині норм процесуального права, що є підставою для зміни постанови в цій частині.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Тобто, при задоволенні позовних вимог позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, суду належало стягнути на користь останнього документально підтверджені понесені витрати саме з Державного бюджету України.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст.201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області Державної податкової служби – задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі № 811/2029/13-а - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови у наступній редакції:

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ЄДРПОУ 32039992) судові витрати в сумі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.).

В решті постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі № 811/2029/13-а – залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 15.12.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак