Ухвала суду № 41946039, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 804/4633/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі № 804/4633/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотехнік" до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплотехнік" (надалі - позивач) звернулось до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000212201 від 12.03.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотехнік" задоволено у повному обсязі.

У червні 2013 року відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте свого представника для участі у судовому засіданні не направив.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань при взаємовідносинах та взаєморозрахунках з ПП "Фірма "Володар" за червень 2011 року та з ТОВ "Промелектро-75" - за липень-серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №1934/63/22.1-26/30012628 від 19.02.2013 року, в якому зафіксовано виявлені порушення.

На підставі акту перевірки від 19.02.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212201 від 12.03.2013 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14562,59 грн., з яких основний платіж - 12065,28 грн., штрафні санкції - 2497,31 грн..

Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

З акту перевірки вбачається, що відповідач не визнає правомірним включення позивачем сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від ПП "Фірма "Володар" та ТОВ "Промелектро-75", з тих підстав, оскільки вважає правочини, укладені сторонами, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

До таких висновків відповідач дійшов аналізуючи акти перевірок, здійснених ДПІ у Вишгородському районі Київської області щодо контрагента позивача - ПП "Фірма Володар" та Яготинської МДПІ Київської області відносно - ТОВ "Промелектро-75".

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав господарські відносини з ПП "Фірма "Володар" за договором купівлі-продажу №20.5 від 20.05.2011. Суми по виданим податковим накладним від 01.06.2011 №5 та від 06.06.2011 №46 включені позивачем до складу податкового кредиту у відповідному податковому періоді, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, між позивачем та ТОВ "Промелектро-75" був укладений та виконаний договір купівлі-продажу від 28.07.2011 року №28/07.

Придбані будівельні матеріали за вказаними вище договорами у ПП "Фірма "Володар" та ТОВ "Промелектро-75", використовувались позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджено відповідними первинними документами.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд першої інстанції встановив, і цими висновками погоджується колегія суддів, що позивачем дотримано вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Позивачем були наданні первинні документи, що підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій з контрагентами ПП "Фірма "Володар" та ТОВ "Промелектро-75". За вказаними вище договорами було придбано товари, що використовувалися позивачем відповідно до основної діяльності підприємства.

Відповідачем же, в свою чергу, не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договори укладено без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угод недійсними суду надано також не було.

Висновки ж акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладання позивачем не реальних угод, а тому можливо стверджувати що доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, що є неприпустимим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з ПП "Фірма "Володар" та ТОВ "Промелектро-75". Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують реальність операцій, останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.

З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, заявлені позивачем вимоги про його скасування підлягали задоволенню.

Мотивація та доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції в частині вирішених позовних вимог.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі № 804/4633/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 15.12.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак