Ухвала суду № 41946028, 09.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2014 рокусправа № 804/13686/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі № 804/13686/13-а за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001341701 від 26 червня 2013 року за платежем - земельний податок з фізичних осіб на суму 139159,94 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що як суб'єкт підприємницької діяльності використовує земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться в його користуванні безпосередньо в своїй господарській діяльності шляхом передачі в оренду нерухомого майна площею 240 метрів квадратних та організації торгівлі будівельними матеріалами з відкритого майданчика. Вищезазначена діяльність пов'язана із видами господарської діяльності, визначеними в свідоцтві платника єдиного податку серії А №587932 від 23 травня 2012 року, тобто в період, за який визначено позивачу зобов'язання по сплаті земельного податку (з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2013 p.), земельна ділянка використовується ним у власній господарській діяльності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що у відповідності до свідоцтва серії А № 587932 від 23 травня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має статус платника єдиного податку з 01 січня 2012року за ставкою 20%, а відтак податкові зобов'язання визначені відповідачем є правомірними.

У судовому засідання сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 26 червня 2013 року Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняла податкове повідомлення-рішення №0001341701, яким повідомила ОСОБА_1, як платника податків про визначення згідно з підпунктом 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 розділу ІІ та пункту 286 статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в розмірі 139159,94 грн., які належить сплатити протягом 60 днів від дати вручення. Відповідно до договору про поділ нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю від 2 грудня 2011 року, зареєстрованому в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 7 грудня 2011 року, ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1: склади літ.В-1, В1-1 загальною площею 98,7 кв.м.; адміністративно-побутовий корпус літ.Г-2 загальною площею 595,8 кв.м.; вольєр (тимчасовий) літ.И; навіси (тимчасові) літ.К, Н, М; огорожі та споруди №1-4, 6-14, 16, 23; огорожа №15 довжиною 312,54 пог.м.; замощення ІІ, ІІІ, замощення І площею 3989,2 кв.м. ОСОБА_1 з 5 березня 2009 року є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія 175059, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 224 000 0000 063078. Фізична-особа підприємець ОСОБА_1 20 грудня 2012 року уклав з фізичною особою ОСОБА_2 договір оренди, за яким передав у платне строкове користування строком з 1 січня 2013 року змощення ІІ площею 240 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Свідоцтво про сплату єдиного податку за ставкою 20% з 1 січня 2012 року видано суб'єкту господарювання ОСОБА_1 Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, згідно пункту 6 свідоцтва місце провадження господарської діяльності АДРЕСА_1, АДРЕСА_2. Види господарської діяльності 51.53.2. оптова торгівля будівельними матеріалами; 70.20.0. здавання в оренду власного нерухомого майна. Відповідач оскаржуваним рішенням здійснив нарахування фізичній особі податку на землю з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року згідно даних Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю від 5 листопада 2008 року №8354, відповідно до якої за громадянином ОСОБА_1 обліковуються виробничі будівлі і споруди площею 0,7915 га та проїзд площею 0,0138 га. Згідно зазначених відомостей гр. ОСОБА_1 є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 0,8053 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розрахована відповідачем згідно "Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується за формулою Н= Км2 х КмЗ х Кф х S х Б, де Км2 - зональний коефіцієнт; КмЗ - сукупний локальний коефіцієнт; Кф - коефіцієнт функціонального використання, S - площа земельної ділянки в кв.м.; Б - базова вартість одного квадратного метра землі з урахуванням коефіцієнту індексації. Базова вартість одного квадратного метра землі з урахуванням коефіцієнту індексації у 2013 році - 297,68 грн. Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області розрахувала, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2013 році становить 13915994,04 грн. = 2,48 х 0,83 х 1,2 х 18925,77 х 297,68. Розмір земельного податку за 2013 рік складає 139159,94 грн. = 13915994,04 грн. х 1%.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Особливостями нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку є їх звільнення від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності, що встановлено підпунктом 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (що діяла на момент винесення оскаржуваного рішення).

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Відповідно до пунктів 14.1.72-14.1.74, 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Землекористувачі це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.

Згідно п.п.297.1.4 п.297.1 статті 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є приватним підприємцем, використовую земельну ділянку за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шоссе, 32 Б у власній господарській діяльності шляхом передачі нерухомого майна площею 240 метрів квадратних та організації торгівлі будівельними матеріалами з відкритого майданчика.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів - договору оренди нежилого приміщення від 20 грудня 2012 року (а.с.15), договору про поділ нерухомого майна від 02 грудня 2011 року (а.с.11-14), договору поставки (а.с.76-77, 82-83), актів приймання-передачі (а.с.78-81), товарно-транспортних накладних (а.с.87), договору про постачання електричної енергії (а.с.94-103), підтверджується використання позивачем земельної ділянки площею 24383 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у власній господарській діяльності.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильно висновку про безпідставність нарахування суб'єктом владних повноважень позивачу земельного податку згідно спірного податкового повідомлення - рішення.

Крім того, судом встановлено, що відповідач не проводив перевірку платника податку фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 в порядку глави 8 Податкового кодексу України, акт перевірки про додержання таким платником податків норм податкового законодавства щодо своєчасного нарахування та сплати земельного податку не складався. Також, визначаючи позивачу суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб відповідач не з'ясував, яку саме частину земельної ділянки позивач експлуатує для використання власного чи орендованого нерухомого майна.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для нарахування позивачу заборгованості по сплаті земельного податку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі № 804/13686/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко