Ухвала суду № 41945988, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 811/1905/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 811/1905/13-а за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2013 року Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач) № 0000690227 від 04 червня 2013 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Посадовою особою відповідача на підставі наказу від 14.05.2013 року №1012 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Оникс-СГ" за жовтень 2012 року, за наслідком якої складено акт від 22.05.2013р. № 68/22-7/23227315 (а.с.18-28). Висновками проведеної перевірки є встановлення, як на думку посадових осіб податкового органу, порушень пунктів 198.2, 198.3, 196.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, а саме - завищено суму податкового кредиту за листопад 2012 року у сумі 4 247 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню (рядок 17 декларації скороченої) у сумі 4 247 грн.

За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 04.06.2013 року №0000690227, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 4 247 грн. за основним платежем та 1 062 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.16).

Скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення і є предметом адміністративного позову позивача.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене рішення відповідача, виходив з наступного.

Зі змісту розділу 3 акту перевірки вбачається, що згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатку 2 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за листопад 2012 року відповідачем встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2012 року операції з придбання товару у ПП "Оникс-СГ" на суму 4 247 грн..

Посилаючись на акт Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області від 08.04.2013 року №295/1520/37427046 "про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "Оникс-СГ" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень-грудень 2012 року та січень 2013 року" (а.с. 78-87), відповідачем зроблено висновки про те, що підприємцями-покупцями ПП "Оникс-СГ" безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП "Оникс-СГ" за листопад 2012 року, в тому числі Селянському (фермерському) господарству ОСОБА_2 на суму 4246,67 грн..

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ПП "Оникс-СГ" укладено договір №1/11-12 від 01.09.2011 р., відповідно якого ПП "Оникс-СГ" продає, а позивач купує насіння соняшника "Брио" у кількості 26 одиниць за ціною 816,67 грн. за одиницю без ПДВ, а в сумі 25480грн., у тому числі сума ПДВ - 4 246,67 грн.(а.с.31). Відповідно до умов договору продавець зобов'язаний передати покупцю товар на протязі 10 робочих днів з моменту підписання Договору, за затримку передачі (відвантаження) виробу продавець сплачує штраф у розмірі 0.2% від суми договору за кожний день прострочення передачі (відвантаження).

ПП "Оникс-СГ" виписано видаткову накладну №1/8-11 від 08 листопада 2012 року (а.с. 29), податкову накладну від 31 жовтня 2012 року №91. (а.с. 30)

На підтвердження факту зберігання товару позивачем надано картку рахунку щодо зберігання ТМЦ - насіння соняшника "Брио" на складі господарства, оборотно-сальдову відомість за листопад 2012 року (а.с. 49-50). На підтвердження факту використання насіння соняшника "Брио" позивачем надано Акт списання №СпТ-000001 від 19 квітня 2013 року.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі -Положення).

Згідно з підпунктом 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Право на формування податкового кредиту у платника податку виникає лише за умови фактичного отримання послуг від контрагента - платника ПДВ в разі, якщо господарські операції підтверджуються первинними документами.

Відповідачем щодо форми, змісту або реквізитів податкових накладних або інших первинних документів по господарським операціям позивача з ПП "Оникс-СГ" заперечень не висловлено.

Суд встановив, і з цим погоджується колегія суддів, що надані позивачем первинні документи, оформлені належним чином, відповідно до норм діючого на час їх складання законодавства, та вони підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій. За вказаними вище договорами було придбано товари, що використовувалися позивачем відповідно до основної діяльності господарства.

Відповідачем же, в свою чергу, не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договори укладено без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угод недійсними суду надано також не було.

Висновки ж акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладання позивачем не реальних угод, а тому можливо стверджувати що доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, що є неприпустимим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з контрагентом ПП "Оникс-СГ". Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином оформлені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують реальність операцій, останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.

З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, заявлені позивачем вимоги про його скасування підлягали задоволенню.

Мотивація та доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 811/1905/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 15.12.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак