Ухвала суду № 41945987, 10.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"10" червня 2014 р. справа № 808/3620/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2013 р. у справі № 808/3620/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

встановив:

У квітні 2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1491 грн. 20 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2013 р. позов задоволено. Постанова мотивована тим, що недоїмка відповідача зі сплати страхових внесків скала 1491 грн. 20 коп. та відповідачем не погашена, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що вимога №ф234 позивачем була сформована та подана на розгляд суду не встановленого законом зразка. У постанові суд першої інстанції неправомірно посилався на норми законодавства, що на час розгляду справи втратили чинність. На час виготовлення (формування) та направлення спірної вимоги у органів Пенсійного фонду України вже були відсутні повноваження на звернення до суду щодо вимог про сплату недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з

наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач є страхувальником, який обрав особливий спосіб оподаткування (єдиний податок), а отже платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідач у звіті від 22.03.2011 року за 2010 р. самостійно визначив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2019,60 грн., з яких було сплачено 453,60 грн.

Відповідно наданої до суду першої інстанції позивачем Картки особового рахунку платника фізичної особи-підприємця, яка обрала особливий спосіб оподаткування (єдиний податок), за позивачем з урахуванням наявної переплати у сумі 302 грн. 00 коп. та самостійної сплати відповідачем у серпні 2011 року 226 грн. 00 коп. обліковується недоїмка по внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1491 грн. 20 коп.

11 січня 2013 року відповідачу направлено вимогу про сплату боргу в сумі 1491 грн. 20 коп. №ф234 від 04.01.2013 року на узгодження та виконання. Вимогу отримано відповідачем 23.01.2013 р.

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області Пеліх М.О. ВП 36426366 від 28.03.2013 р. вимогу позивача від 25.04.2012 року про стягнення з відповідача 1491,20 грн. повернуто позивачу у зв'язку з відсутністю у відповідача майна.

Згідно довідки позивача від 24.04.2013 року №2687/08 станом на 24.04.2013 року заборгованість позивача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 1491,20 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність вимог про стягнення вказаної суми з відповідача, з наступних підстав.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно із частиною 6 статті 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 8.1. Інструкції №21-1 визначено, що стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч.15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік станом на 24.04.2011 року склала 1491,20 грн. та на час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не оскаржена та у добровільному порядку не погашена.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1491 грн. 20 коп.

Доводи відповідача щодо правомірності вимоги про сплати боргу №ф234 від 04.01.2013 року колегія суддів не приймає до уваги, оскільки це не є предметом розгляду по цій справі.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2013 р. у справі № 808/3620/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун