Ухвала суду № 41945895, 19.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2014 рокусправа № 2а/0470/15046/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року у справі №2а/0470/15046/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват» до про Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000032202 від 25.07.2012р.;

- частково скасувати податкове повідомлення-рішення №0001062303 від 31.10.2012р., в частині зменшення штрафної санкції на 422952,55грн; встановити розмір штрафної санкції 119016,35 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/15046/12. (т.1, а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що висновки планової невиїзної перевірки ТОВ «Віват» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, валютного законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, які відображені в акті Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №1292/23-2/23368027 від 27.06.2012, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року у справі №2а/0470/15046/12 адміністративний позов задоволено. (суддя - Ляшко О.Б.) (т.3, а.с.226-232)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована, зокрема, тим, що відповідачем не надано суду доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг) та господарською діяльністю позивача.

Відповідач - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року у справі №2а/0470/15046/12 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам ДПІ щодо порушень Положення про ведення касових операцій в Національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 05.12.2004р.

22 квітня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№21908/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на правомірність оскаржуваного судового рішення, просить залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року у справі №2а/0470/15046/12.

Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника відповідача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року у справі №2а/0470/15046/12 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника відповідача по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 23 березня 2012 року по 07 травня 2012 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Віват» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, результати якої оформлено актом №1292/23-2/23368027 від 27 червня 2012 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення:

- п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 1805968 грн. в т.ч. за 4 квартал 2010 року в сумі 1805968 грн.;

- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.04 № 637 у вигляді несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в книгах обліку розрахункових операцій на загальну суму 806874,65 грн.;

- п.9 ст. ЗУ № 265/95-ВР від 06.07.95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді несвоєчасного роздрукування та нероздрукування фіскальних звітних чеків PPО у 14 випадках.

25 липня 2012 року відповідачем на підставі акту перевірки №1292/23-2/23368027 від 27 червня 2012 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000032202 про збільшення на 2257460грн. (основний платіж; 1805968грн., штрафні (фінансові) санкції - 451492грн.) суми грошового зобов'язання податку на прибуток;

- №0000682303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій сумі 806874,65грн. за порушення вимог Положення про ведення касових операцій національній валюті в Україні №637;

- №0000692303 про застосування штрафі (фінансових) санкцій в сумі 4760 грн. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Рішенням Державної податкової служби у Дніпропетровській області №25168/10/10-014 від 05 жовтня 2012 року, винесеним за результатами оскарження позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядкуэ:

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2012 року №0000032202 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Віват» з податку на прибуток;

- збільшено на 680 грн. суму грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 25 липня 2012 року №0000692303, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення - рішення №0000682303 в частині застосованої штрафної санкції за оприбуткування у касах готівки в сумі 264905,75 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

На підставі рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області №25168/10/10-014 від 05 жовтня 2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: №0001062303 від 31.10.2012р. про сплату штрафних санкції у сумі 541968,90 грн. за порушення вимог Положення про ведення касових опер у національній валюті в Україні №637 та №00010562303 від 31.10.2012 р. про сплату штрафної санкції у сумі 680 грн. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку останні були залишені без змін.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач прийшов до висновку про те, що наявність у ТОВ «Віват» кредиторської заборгованості по рахунку 631 перед ТОВ «ЕКО-ПРОМ-ІНВЕСТ» у сумі - 7223872,11 грн. станом на 01.10.2010р., свідчить про отримання товарів ТОВ «Віват» від ТОВ «ЕКО-ПРОМ-ІНВЕСТ» на 7223872,11 (з ПДВ) безоплатно.

Судом встановлено, що посадовими особами податкового органу під час перевірки не запитувались документи по взаємовідносинам з ТОВ «ЕКО-ПРОМ-ІНВЕСТ», оскільки:

1) ці документи були досліджені відповідачем під час попередньої планової перевірки ТОВ «ВІВАТ», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р., проведеної в січні 2011 року (акт від 18.01.2011р. №48/23-2/23368027), під час якої відповідачем не було зроблено висновків про недійсність правочинів, укладених з ТОВ «ЕКО-ПРОМ-ІНВЕСТ». Під час перевірки позивач надав відповідачу всі господарські договори та первинні документи, що засвідчували факт вчинення правочину та постачання товарів за договором б/н від 04.01.2009р.;

2) період планової перевірки охоплював період з 01.10.2010 по 30.09.2011, а взаємовідносини по постачанню продуктів харчування від ТОВ «ЕКО-ПРОМ-ІНВЕСТ», згідно яких виникла заборгованість, відбувались в період до 31.05.2010р.; по наданню маркетингових послуг до 31.03.2010р., тобто в періоди, які не охоплювалися плановою виїзною перевіркою, за результатами якої було складено Акт від 27.06.2012 року №1292/23-2/23368027.

Враховуючи зазначене, з огляду на ту обставину, що відповідачем під час проведення перевірки не було досліджено первинні документи щодо взаємовідносин ТОВ «ВІВАТ» та ТОВ «ЕКО-ПРОМ-ІНВЕСТ», колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції стосовно протиправності висновків податкового органу щодо безоплатного отримання товарів позивачем від контрагента, які фактично базуються лише на висновках перевірок контрагента ТОВ «ЕКО-ПРОМ-ІНВЕСТ».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до матеріалів справи між ТОВ «ЕКО-ПРОМ-ІНВЕСТ» та ТОВ «ВІВАТ» було укладено:

1) договір поставки від 04.01.2009, за умовами якого ТОВ «ЕКО-ПРОМ-ІНВЕСТ» поставило на адресу ТОВ «ВІВАТ» продукти харчування згідно товарних накладних. Станом на 01.10.2011 заборгованість за даним договором складала 7012371,83 грн.,

2) договір про надання маркетингових послуг від 04.01.2009, за умовами якого ТОВ «ЕКО-ПРОМ-ІНВЕСТ» на дало ТОВ «ВІВАТ» продукти харчування згідно товарних накладних. Станом на 01.10.2011 заборгованість за даним договором складала 1542332,00 грн.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів та отримання послуг, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності спірних правочинів.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення №0000032202 від 25.07.2012р.

Також колегія суддів вважає, що в акті перевірки відповідачем нечітко та неповно визначені обставини порушення законодавства про регулювання обігу готівки за несвоєчасне оприбуткування готівки в КОРО в сумі 422952,55 грн., які були підставою для нарахування податкових зобов'язань позивача, визначені податковим повідомленням-рішенням №0001062303 від 31.10.2012. Зокрема, відповідачем не зазначено в акті перевірки, в чому саме полягає порушення чинного законодавства, не встановлено обставин щодо дати оприбуткування готівки в КОРО, що свідчить про відсутність доказів відповідних обставин, а також - про необґрунтованість та неправомірність зроблених в акті висновків та, як наслідок, неправомірність податкового повідомлення-рішення №0001062303 від 31.10.2012 в сумі 422952,55 грн.

За даних обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 08 січня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року у справі №2а/0470/15046/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 24 листопада 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна