Постанова № 41945825, 04.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 року

справа № 811/2794/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі № 811/2794/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прострой" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прострой" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2013 року №0000182207, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 8488,00 грн., в тому числі 6790,00 грн. за основним платежем та 1698,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та №0000172207, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 8084,00 грн., в тому числі 6467,00 грн. за основним платежем та 1617 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з’явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ПП “Оникс-СГ” за червень 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №6/11-23-22-07/34977748 від 22.07.2013р..

В ході перевірки встановлено порушення:

- п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого, позивачем завищено витрати, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибутку підприємств за півріччя 2012 року в сумі 32335 грн. В результаті встановлених порушень позивачем занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за півріччя 2012 року на суму 6790 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв’язку з придбанням послуг, чим завищено суму податкового кредиту за червень 2012р. та занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті за червень 2012р. на суму 6467 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено оскаржені податкові повідомлення-рішення №0000172207 від 20.08.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 8084,00 грн., в тому числі 6467,00 за основним платежем та 1617,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.10) та №0000182207 від 20.08.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 8488,00 грн., в тому числі 6790,00 грн. за основним платежем та 1698,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.11).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 138.1, 138.2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП “Оникс-СГ” (виконавець) укладено договір про надання послуг механізмів № 2/06-12 від 01.06.2012 (а.с. 42) та № 3/06-12 від 01.06.2012 року. (а.с.45)

За умовами вказаних договорів виконавець зобов’язувався надати послуги роботи екскаватора та автомобілів по обумовленій ціні, а замовник прийняти роботу та оплатити її.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акти виконаних робіт (а.с.43, 46-47).

ПП “Оникс-СГ” виписано позивачу податкові накладні за червень 2012 року на загальну суму ПДВ 6466,50 грн. (а.с.44, 48).

Щодо визнання договорів між позивачем та ПП “Оникс-СГ” нікчемними, суд першої інстанції, надавши оцінку наданим сторонами доказам, дійшов вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього.

Оскільки відповідачем не доведено правомірності прийнятих рішень, заявлені позивачем вимоги про їх скасування підлягали задоволенню.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції в частині вирішених позовних вимог.

В той же час, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції, зобов'язав Державну казначейську службу України, яка не була стороною у справі, безспірно списати на користь позивача судові витрати в сумі 165,72 грн. з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Колегія суддів вважає помилковим застосуванням судом в цій частині норм процесуального права, що є підставою для зміни постанови в цій частині.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Тобто, при задоволенні позовних вимог позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, суду належало стягнути на користь останнього документально підтверджені понесені витрати саме з Державного бюджету України.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст.201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області – задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі № 811/2794/13-а - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови у наступній редакції:

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прострой" (ЄДРПОУ 34977748) судові витрати в сумі 165,72 грн. (сто шістдесят п’ять гривень 72 коп.).

В решті постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі № 811/2794/13-а – залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 03.12.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак