Ухвала суду № 41945735, 29.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2014 рокусправа № 2а-0870/8474/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у справі №2а-0870/8474/11 за позовом ОСОБА_1 до про В.о. начальника Державної податкової інспекції в Якимівському районі Запорізької області Нечай В.О. визнання податкової вимоги недійсною та дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до В.о. начальника Державної податкової інспекції в Якимівському районі Запорізької області Нечай В.О. (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати недійсною податкову вимогу № 717 від 21.09.2011 та визнати дії відповідача неправомірними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/8474/11. ( а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що станом на 21.09.2011 року за останнім рахується податковий борг, але даний податковий борг узгоджений з позивачем не був. Крім того, ОСОБА_1 після отримання листа про нарахування податкового боргу звернулась з листом до Державної податкової інспекції у Якимівському районі, натомість отримала акт опису майна № 39/24 від 29 вересня 2011 року. Позивач вважає такі дії Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області такими, що порушують норми матеріального та процесуального права.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у справі №2а-0870/8474/11 в задоволені адміністративного позову відмовлено. (суддя - Татаринова Д.В.) (а.с.83-84)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податкове повідомлення рішення 000001170 від 14.06.2011р. складено та направлено позивачу у відповідності до приписів Податкового кодексу України. Зазначене податкове повідомлення рішення позивачем не оскаржувалось та у відповідності до наведених норм п.58.3 ст. 58 ПК України вважається узгодженим.

Позивач - ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у справі №2а-0870/8474/11 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що ДПІ у Якимівсьокму районі Запорізької області має всі законні підстави нараховувати орендну плату всім орендарям та суборендаторудо тих пір доки державна реєстрація на земельну ділянку попереднього орендаря та суборендаря не буде скасована. Попередній орендар земельної ділянки - ОСОБА_3 взагалі не сплачував орендної плати за період 2004-2010 р. і земельна ділянка була передана позивачеві з податковим боргом попереднього орендаря.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2010 між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької область та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до вищезазначеного договору в оренду передається земельна ділянка, для обслуговування пансіонату відпочинку (бази відпочинку) батьків та дітей, за рахунок земель раніше наданих в оренду приватному підприємцю ОСОБА_4 , яка знаходиться в межах АДРЕСА_1. Також у договорі зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7718559,40 грн.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата сплачується ОСОБА_1 згідно рішення тридцять восьмої сесії п'ятого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №52 від 15.07.2010 року, у грошовій формі в розмірі 231556,78 грн. щорічно, що згідно розрахунку орендної плати земельної ділянки від 22.07.2010 року складає 3% від нормативної грошової оцінки землі на період експлуатації.

Відповідно до листа від 30.11.2011 вих. № 1256 Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області повідомлено ДПІ про те, що 08.09.2010 року між Кирилівською селищною радою та гр. ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,2050га., строком на 49 років, зареєстрований у Якимівському районному відділі державного земельного кадастру за №041026400148.

Крім того, встановлено, що договір оренди земельної між Кирилівською селищною радою та приватним підприємцем ОСОБА_5 не укладався.

14 червня 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000011700. яким позивачу визначену суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 303596, 67 гривень.

Вищезазначене податкове повідомлення - рішення направлено на адресу за місцезнаходженням платника податків, повідомлення з відміткою відділення поштового зв'язку повернуто за закінченням строку зберігання.

21.09.2011 року Державною податковою інспекцією у Якимівському районі було винесено податкову вимогу № 717, якою позивача було повідомлення про те, що станом на 21 вересня 2011 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 303596, 67 гривень . Дану угоду отримано ОСОБА_1 24.09.2011 року.

Крім того, разом із податковою вимогою позивачу був направлений лист, яким ДПІ у Якимівському районі повідомило позивача про те, що відповідно до пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України майно позивача було зареєстровано в податкову заставу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податкове повідомлення рішення 000001170 від 14.06.2011р. складено та направлено позивачу у відповідності до приписів Податкового кодексу України. Зазначене податкове повідомлення рішення ОСОБА_1 не оскаржувалось та у відповідності до наведених норм п.58.3 ст. 58 ПК України вважається узгодженим і, як наслідок, дії Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області щодо складання податкової вимоги при наявності узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України - є правомірними.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 01 грудня 2011 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у справі №2а-0870/8474/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 03 листопада 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Д.В. Чепурнов