Постанова № 41944490, 10.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 876/12146/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Корнієнко А.М., Ковалюк О.М.;

від відповідача - Ляхович Д.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2013р. в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Карпатське управління геофізичних робіт» до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.05.2013р. позивач Публічне акціонерне товариство «Карпатське управління геофізичних робіт» (надалі - ПАТ «КУГР», позивач, платник податків) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. (надалі - ДПІ у м.Івано-Франківську, відповідач, податковий орган):

№ 0000132203 від 27.02.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість /ПДВ/ на 750000 грн., з яких 600000 грн. за основним платежем та 150000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000142203 від 27.02.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 390625 грн., з яких 312500 грн. за основним платежем та 78125 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

а також покласти на відповідача судові витрати по справі (Т.1, а.с.4-25).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2013р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Івано-Франківську № 0000132203 від 27.02.2013р. та № 0000142203 від 27.02.2013р.; стягнуто з державного бюджету на користь позивача судові витрати у розмірі 2294 грн. сплаченого судового збору (Т.2, а.с.53-61).

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила відповідач ДПІ у м.Івано-Франківську, яка у поданій апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи (Т.2, а.с.65-68).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що операції позивача з контрагентами ТзОВ «Скап Холдінгс» та ТзОВ «Рекламна агенція /РА/ «Євростандарт» по придбанню товарів не носять реального характеру; вказані контрагенти не перебувають за місцями свого знаходження, не звітуються до податкових органів, в останніх є відсутніми основні та інші засоби, транспортні засоби для реального здійснення розглядуваних господарських операцій. Окрім цього, під час проведення перевірки та судового розгляду справи позивачем не представлено доказів транспортування товарів та актів прийому-передачі товарів.

Також під час проведення розрахунків договірними сторонами видавалися векселі, ТзОВ «Рекламна агенція «Євростандарт» здійснювала операції по поставці товарів, які є несумісними з видами діяльності відповідно до його реєстраційних даних.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як встановлено судом першої інстанції, 12.02.2013р. ревізорами ДПІ у м.Івано-Франківську проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ «КУГР» з питань правильності декларування ПДВ та податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТзОВ Скап Холдінгс», ТзОВ «Спільне інвестування» та ТзОВ «РА «Євростандарт» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено Акт перевірки № 1270/22-3/00138827 від 12.02.2013р. (Т.1, а.с.30-63).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим донараховано податок на прибуток за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. на загальну суму 312500 грн.

Також вказаний Акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. на загальну суму 600000 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000132203 від 27.02.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 750000 грн., з яких 600000 грн. за основним платежем та 150000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000142203 від 27.02.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 390625 грн., з яких 312500 грн. за основним платежем та 78125 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.92, 93).

За результатами процедури адміністративного оскарження збільшення сум грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток скарги позивача були відхилені, а спірні податкові повідомлення-рішення - залишені без змін (Т.1, а.с.94-119).

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТзОВ Скап Холдінгс» та ТзОВ «РА «Євростандарт», на підставі яких платником податків були сформовані дані податкового обліку.

Такі висновки ґрунтуються на встановленні відповідачем під час проведення перевірки відсутності у контрагентів позивача трудових ресурсів, транспортних засобів та інших необхідних умов для здійснення економічної діяльності; також із змісту актів перевірок зазначених контрагентів слідує висновок про вчинення ними дій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, про ненабуття останніми цивільної право- та дієздатності, про фіктивність правочинів та штучне формування валових витрат і податкового кредиту.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи; матеріалами справи стверджується реальність проведених між позивачем та його контрагентами господарських операцій.

Факти придбання товарів стверджуються представленими первинними документами, позивачем дотримані передбачені Законами України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» вимоги для формування податкового кредиту та валових витрат, через що висновки податкового органу є необґрунтованими.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

п.5.1 - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Вимоги до первинних документів передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка передбачає обов'язкові реквізити первинних та зведених облікових документів, що повинні мати обов'язкові реквізити як назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету та завищення податкового кредиту та валових витрат, чи мали операції із придбання у ТзОВ Скап Холдінгс» та ТзОВ «РА «Євростандарт» товарів реальний характер, яким чином придбавалися ці товари, а також чи існувала реальна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

В аспекті наведеного колегія суддів враховує, що наявними матеріалами справи підтверджуються висновки податкового органу про невідповідність представлених бухгалтерських документів вимогам закону, а також відсутність реального здійснення господарських операцій з участю ТзОВ «КУГР», з огляду на наступне.

03.03.2010р. між позивачем (покупець) та ТзОВ «Скап Холдінгс» (продавець) укладено договір № 58 купівлі-продажу обладнання, предметом якого є купівлі-продаж геофізичного обладнання згідно специфікації (Т.1, а.с.120-122, 123).

Обсяг придбаного позивачем обладнання за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. склав 2100000 грн., в т.ч. ПДВ 350000 грн.

Факти передачі обладнання (свердловинних приладів) засвідчені видатковими накладними № ГН-0000145 від 31.03.2010р. на суму 1500000 грн. (в т.ч. ПДВ), № ГН-0000215 від 31.05.2010р. на суму 600000 грн. (в т.ч. ПДВ); податковими накладними № 876 від 31.03.2010р. та № 2191 від 31.05.2010р. (Т.1, а.с.124-127).

Розрахунки за придбані товари позивачем проведені шляхом безготівкового переказу грошових коштів на суму 220000 грн. та видачі векселя від 31.05.2010р. на суму 1880000 грн. (Т.1, а.с.128, 129).

Введення придбаного обладнання в експлуатацію стверджується складеними актами, а їх подальше використання підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 25.11.2010р. та від 30.11.2010р. (т.1, а.с.130-151).

Разом з тим, згідно відповіді ДПІ у Печерському pайоні м.Києва № 4912/7/23-1110 від 24.02.2011р. та Акта про неможливість проведення перевірки № 967/23-11/34715960 від 24.02.2011р. перевірку ТзОВ «Скап Холдінгс» провести неможливо у зв'язку з тим, що місцезнаходження підприємства не встановлено. На даний час підприємство має стан платника - 7 «До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей». Підприємство не звітує до ДПІ у Печерському pайоні м.Києва; остання декларація з ПДВ подана 06.05.2010р. за березень 2010 року; свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.01.2011р.

Відповідно до даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлено відхилення між податковим зобов'язанням ТзОВ «Скап Холдінгс» та податковим кредитом ПАТ «КУГР» за березень 2010 року в сумі 250000 грн. та травень 2010 року в сумі 100000 грн.; стан підприємства - 7 «До ЄДР внесено запит про відсутність підтвердження відомостей».

Також відповідачем від ДПІ у Печерському pайоні м.Києва отримано Акт № 103/23-10/34715960 від 21.02.2011р. перевірки ТзОВ «Скап Холдінгс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.09.2008р. по 31.12.2010р., згідно якого вказаний платник податків є відсутнім за своєю податковою адресою; в ході аналізу податкової звітності не виявлено інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 15.10.2010р., проведеного слідчим СВ ПМ Броварської ОДПІ капітаном податкової міліції Гавва Р.В., допитаний по справі директор ТзОВ «Скап Холдінгс» ОСОБА_6 повідомив, що статутний фонд ТзОВ «Скап Холдінгс» у сумі 45450 грн. не формував, за місцем реєстрації підприємства не був, хто здійснював оплату щодо перереєстрації ТзОВ «Скап Лімітед» на ТзОВ «Скап Холдінгс» йому не відомо, у кого знаходиться печатка вище вказаного підприємства йому не відомо, ключі доступу до системи «клієнт-банк» після відкриття поточного рахунку в ПАТ «Класикбанк» він не отримував, як директор ТзОВ «Скап Холдінгс» підприємницьку діяльність не вів, угоди від імені і підприємства не укладав.

Таким чином, згідно податкової звітності у ТзОВ «Скап Холдінгс» є відсутніми трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Також в ході проведення перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) ТзОВ «Скап Холдінгс» з вересня 2008 року по грудень 2010 року, які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Окрім цього, 01.11.2010р. між позивачем (покупець) та ТзОВ «РА «Євростандарт» (продавець) укладено договір № 12 купівлі-продажу корпусів перфораторів, предметом якого є купівлі-продаж корпусів перфораторів типу ПКО-89, перфораторних головок та наконечників в кількості та вартості, вказаній в специфікації (Т.1, а.с.168-170).

Обсяг придбаного позивачем обладнання за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. склав 1500000 грн., в т.ч. ПДВ 250000 грн.

Факти передачі обладнання засвідчені видатковою накладною № ГН-0001149 від 30.11.2010р. на суму 1500000 грн. (в т.ч. ПДВ), накладною на прихід № 1605 від 30.11.2010р., податковою накладною № 301112 від 30.11.2010р. (Т.1, а.с.172-174).

Розрахунки за придбані товари позивачем в 2010 році не проводилися; впродовж 2011 року позивачем проведена оплата товарів шляхом безготівкового переказу грошових коштів на суму 654000 грн. та видачі векселів від 04.10.2011р. на суму 846000 грн. (Т.1, а.с.175-179).

Введення придбаного обладнання в експлуатацію стверджується складеним актом, а їх подальше використання підтверджується накладними на внутрішнє переміщення основних засобів, картками складського обліку матеріалів, актом списання малоцінних та швидкозношувальних предметів (Т.1, а.с.180-194).

Із змісту Акту № 541/23-3/37047201 від 19.10.2011р. про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «РА «Євростандарт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р. слідує, що ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м.Києва службовою запискою № 8512/26-05 від 18.10.2011р. надало акт тематичної перевірки щодо знаходження суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою від 18.10.2011р., а також довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків - ТзОВ «РА «Євростандарт» № 3722 від 18.10.2011р., отримані від Броварської ОДПІ; у вищевказаних документах зазначено, що ТзОВ «РА «Євростандарт» за юридичною адресою не знаходиться.

Крім того, ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м.Києва 29.09.2011р. надало висновок щодо ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТзОВ «РА «Євростандарт», погоджений з юридичним управлінням.

Досудовим слідством було встановлено, що підприємство ТзОВ «РА «Євростандарт» за фактичною адресою не знаходиться.

Будучи допитаною у якості свідка громадянка ОСОБА_7 засвідчила, що на прохання її знайомого ОСОБА_8, за обіцяну ним грошову винагороду та з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, а не з метою зайняття підприємницькою діяльністю, взяла участь у придбанні шляхом перереєстрації на своє ім'я підприємства ТзОВ «РА «Євростандарт» та підписала реєстраційні документи вищевказаного підприємства.

В подальшому ТзОВ «РА «Євростандарт» використовувалось невстановленими слідством особами для прикриття їх незаконної діяльності.

Також в ході проведення перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) ТзОВ «РА «Євростандарт» з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., які підпадають під визначення ст.ст.134, 185 Податкового кодексу України.

В спростування висновків податкового органу позивачем під час перевірки та судового розгляду справи не було представлено товарно-транспортні накладні, наявність яких є обов'язковими відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затв. спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 228/253 від 07.08.1996р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Також позивачем не надані документи, які б засвідчували якість придбаного товару та джерело його походження; представлена на вимогу апеляційного суду технічна документація придбаного обладнання не містить даних про його походження, не вказує на виробника тощо (Т.2, а.с.130-152).

Аналізуючи представлені позивачем первинні документи колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що останні не спростовують вищевказаних висновків податкового органу, із змісту таких неможливо чітко та однозначно встановити придбання спірного обладнання саме від контрагентів ТзОВ Скап Холдінгс» та ТзОВ «РА «Євростандарт».

Із змісту представлених підприємством документів не видається можливим визначити місця поставки товарів, їхнього перевізника та умови транспортування, факти проведення розвантажувально-навантажувальних робіт тощо, при цьому наведені обставини є характерними і обов'язковими для розглядуваного виду господарських операцій.

Додатково колегія суддів звертає увагу й на те, що позивачем під час розрахунків за придбане обладнання використовувалися векселі, при цьому докази оплати таких суду не представлено.

Окрім цього, діяльність по поставці спірного обладнання не відповідає основним видам діяльності ТзОВ «РА «Євростандарт», до яких відноситься рекламна діяльність, видавнича та поліграфічна діяльність, видання книг, виробництво фільмів, діяльність у сфері радіомовлення та телебачення (Т.2, а.с.156-158).

Також договір № 12 від 01.11.2010р. купівлі-продажу корпусів перфораторів від імені ТзОВ «РА «Євростандарт» підписаний ОСОБА_9, хоча згідно Витягу з ЄДРПОУ станом на 25.03.2010р. керівником цього підприємства значиться ОСОБА_8 (Т.2, а.с.156-158).

Наведені обставини не були перевірені під час розгляду справи, а тому такі приймаються до уваги колегією суддів згідно ч.2 ст.195 КАС України, яка визнає необґрунтоване відхилення таких судом першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

У розглядуваній справі, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що позивач фактично товари у названих контрагентів не придбавав, а лише провів документальне оформлення розглядуваних операцій, через що вказані операції були нікчемними. На підтвердження своїх доводів ДПІ у м.Івано-Франківську надала суду письмові документи про те, що позивач товари не придбавав, а фактично співпрацював з фіктивними суб'єктами господарювання.

За таких обставин видані названими контрагентами первинні документи позивачу слід вважати такими, що не мають юридичної сили, складеними з метою маскування безтоварних операцій, що оформлялися з метою мінімізації податкових зобов'язань.

Підтвердження складського обліку та наявність інвентаризаційних документів не спростовують вищевказаних висновків та свідчать про належне ведення обліку на підприємстві.

Також колегія суддів не приймає до уваги покликання позивача на постанову старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. від 24.09.2013р. про закриття кримінального провадження, оскільки така ґрунтується на факті наявності придбаного обладнання, показаннях працівників ПАТ «КУГР» і постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2013р. (Т.2, а.с.153-155).

За таких обставин податковий орган підставно прийшов до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій ТзОВ Скап Холдінгс» та ТзОВ «РА «Євростандарт» по поставці товарів.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів вважає, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТзОВ Скап Холдінгс» та ТзОВ «РА «Євростандарт» не підтверджується представленими доказами, вказані дії позивача спрямовані виключно на отримання податкової вигоди.

За відсутності фактичного здійснення операцій відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту та валових витрат для цілей оподаткування відповідно ПДВ і податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а відтак й покладених в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, приймаючи до уваги вірне застосування останнім приписів Податкового кодексу України, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2013р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Карпатське управління геофізичних робіт» до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька