Ухвала суду № 41944014, 08.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року м. Київ К/800/14729/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2013

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014

у справі № 806/6045/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овручм'ясо"

до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.08.2013 № 0000832200 в частині визначення суми грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 221 239,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі в сумі 110620,00 грн. В задоволенні решти позову - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 до 31.12.2012, складено акт від 29.07.2013 № 353/22-00-34799239, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135; пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135; пп. 136.1.2 п. 136.1.2 ст.136; п.138.2; пп. пп. 138.10.2., 138.10.3., 138.10.4., 138.10.5. п.138.10. ст. 138; пп. пп. 139.1.10, 139.1.11 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 472 765, 00 грн.;

- п.185.1. ст. 185; п. 187.1. ст. 187; п. 189.1. ст. 189; п. п. 198.1, 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (бюджетна декларація), що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 19 061,00 грн.;

- п. 185.1. ст. 185; п. 187.1. ст. 187; п. п. 198.1., 198.2., 198.6. ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (переробна декларація) на загальну суму 86 044,00 грн.;

- пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165; пп. пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168; пп. 168.4.7. п. 168.4 ст.168; п. 167.1 ст. 167; п. п. 171.1, 171.2, ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 648,00 грн.;

- п. 176 ст. 176; п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу Україні, наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1020 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку";

- пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, а саме: здійснення реалізації продукції власного виробництва, за готівкові кошти через касу підприємства при відсутності торгового патенту та відповідно не сплачено збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

На підставі акта перевірки, 12.08.2013 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»: № 0000832200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 709 148,00 грн., з яких 472 765,00 грн. - основний платіж та 236 383,00 грн. - штрафні санкції; № 0000842200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 157 658,00 грн. з яких 105 105,000 грн. - основний платіж та 52 553,00 грн. - штрафні санкції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріали справи свідчать, що 12.11.2007 між позивачем та ТОВ "М'ясний клуб 2005" укладені договори № 12/11 та 13/11 про фінансову позику на загальну суму 886 400,00 грн. Позика надавалась як поворотна фінансова допомога на безпроцентній основі.

Також, з матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено, що фінансова допомога була отримана в 2007 році та повинна бути повернута позичальником в строк до 12.11.2008. Дію договорів фінансової позики № 12/11 та № 13/11 від 12.11.2007 було продовжено додатковими угодами на строк до 31.12.2012. Однак, перевіряючими не було враховано, що додатковими угодами б/н від 01.01.2013, укладених між позивачем та TOB "Торговий дім "Дубовий Гай" (правонаступник TOB "М'ясний клуб 2005"), дію договорів фінансової позики було продовжено до 31.12.2013.

Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, у податкового органу були відсутні підстави вважати фінансову позику, отриману відповідно до договорів про фінансову позику від 12.11.2007, неповернутою на кінець звітного періоду, оскільки обов'язок повернення коштів відповідно до зазначених договорів та додаткових угод до них виникає у позивача лише з 31.12.2013.

За наведених обставин, відповідачем помилково зроблено висновок про те, що кошти, отримані від TOB "М'ясний клуб 2005", відповідно до договорів про фінансову позику, підпадають під визначення безповоротної фінансової допомоги та мають бути включені до складу доходів платника податків, відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що позивач правомірно не включив до складу валових доходів суми поворотних фінансових допомог та не занизив інші доходи на суму 886 400,00 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивачем неправомірно було включено до складу витрат на збут (Дт Кт 377/685) послуги з оренди приміщень в сумі 167 118,00 грн.

Такі висновки відповідачем зроблені на тій підставі, що під час перевірки були відсутні акти приймання-передачі та інші документи які підтверджують факт надання послуг.

Так, під час проведення перевірки, посадовим особам підприємства було надано запит від 12.07.2013 № 3332/22-01 щодо надання оригіналів та належним чином оформлених актів приймання-передачі щодо отриманих послуг оренди з орендодавцями. Однак, станом на 22.07.2013, дані акти не надані, у зв'язку з їх відсутністю, в результаті чого було складено акт про відсутність бухгалтерських та податкових документів на "Овручм'ясо", який підписаний виконуючим обов'язки директора та головним бухгалтером підприємства.

Судами встановлено, що позивачем включено до складу витрат на збут послуги з оренди приміщень від СПД «ОСОБА_2.» на загальну суму 102 342,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); від СПД «ОСОБА_3.» на загальну суму 51 849,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); від СПД «ОСОБА_4.» на загальну суму 12 927,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Слід зазначити, що відповідачем не заперечується наявність як договорів оренди приміщень, так і фактів оплати за надані послуги з оренди приміщень, зауваження у податкового органу виникли лише до актів приймання-передачі робіт.

Проте, як було вірно зазначено судами, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0000832200 від 12.08.2013 в частині визначення суми грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 221 239,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 110 620,00 грн.,

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області - відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль