Ухвала суду № 41943850, 08.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року м. Київ К/800/61911/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013

у справі № 820/5921/13-а

за позовом Підприємства "Фора" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 №0000032201, №0000042201, №0000052201 та №0000062201.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Будком Алон», ПП «Стройбелмаш» та ТОВ «Експортком» за період з 01.12.2011 по 30.06.2012, складено акт № 2048/22.1 від 19.04.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем: п.138.2, п.138.6, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 131 544,00 грн.; п.198.1, п.198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 119 215,00 грн.

На підставі акта перевірки, 05.07.2013 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000032201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на 153 983,75 грн., у тому числі за основним платежем - 131 544,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22 439,75 грн.; №0000042201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 149 018,75 грн., у тому числі за основним платежем - 119 215,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29 803,75 грн.

Крім того, з 14.05.2013 по 20.05.2013 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Спецтрубомонтаж» за період з 01.09.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 2638/22.1-04 від 24.05.2013, де зафіксовані порушення позивачем: п. 138.1, п.138.2, п.138.8, п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 51692,00 грн.; п.198.2, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період в сумі 49 230,00 грн.

На підставі акта перевірки, 05.07.2013 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000052201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на 77 538,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 51 692,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 846,00 грн.; № 0000062201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 73 845,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 49 230,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24 615,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що Підприємство "Фора" у формі ТОВ діє на підставі Статуту зі змінами, зареєстровано в якості юридичної особи 16.05.1997 Виконавчим комітетом Харківської міської ради, перебуває на обліку в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість з 20.10.1997.

Судами встановлено, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Будком-Алон», ТОВ «Експортком» та ТОВ «Спецбудмонтаж», на виконання умов договорів підряду, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема: актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними.

Зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагентів безготівкових коштів згідно з банківськими виписками по рахунку підприємства, копії яких наявні в матеріалах справи.

Договори із зазначеними контрагентами позивачем були укладені з метою виконання зобов'язань по договорам із замовниками Підприємства «Фора» у формі ТОВ, зокрема, ТОВ «Газкотлобуд», ПАТ «ФЕД», ТОВ фірма «Троицкие ворота», ДП «Райський уголок», ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», ПАТ «Швейная фабрика ім. Тінякова», ЖБК «Омега», ТОВ «Дергачівський машинобудівний завод», УКБ Харківської обласної державної адміністрації. В матеріалах справи наявні копії вказаних договорів.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги посилання податкового органу на матеріали, отримані від ДПІ у Московському районі м. Харкова та Харківської ОДПІ про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Будком-Алон», ТОВ «Експортком» та ТОВ «Спецбудмонтаж», оскільки чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль