Ухвала суду № 41943847, 11.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року м. Київ К/800/40182/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Донецькій області про скасування постанови,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року ТОВ «Технополіс-1» звернулось з позовом до суду, в якому просило скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Донецькій області від 25.01.2013 р. №02/16-2р про накладення штрафних санкцій у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 6,800 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ТОВ «Технополіс-1» звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, відповідачем на підставі наказу від 08.01.2013р. №12 та направлення від 08.01.2013р. №02/1 проведено планову виїзну перевірку Донецької філії ТОВ«Технополіс-1» з питань характеристик продукції, за результатами якої складено акт від 10.01.2013р. № 02/03.

Перевіркою виявлено порушення позивачем положень пунктів 7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 29.10.2009р. № 1149, а саме: встановлено відсутність на товарах (фені, прасці, тепловентиляторі, швейних машинах, фоторамках цифрових, ультразвукових зволожувачів повітря, конфігурації комп'ютерної) національного знака відповідності та відсутність декларації про відповідність на конфігурацію комп'ютерну Impression Studio AL 2211, що призвело до порушень вимог п.1, 3 ч.3 Закону України від 02.12.2010 №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

За результатами перевірки інспекцією з питань захисту прав споживачів в Донецькій області винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.01.2013року №02/03 та прийнято постанову про накладення штрафу від 25.01.2013 року №02/16-2р, відповідно до якої на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 6 800 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність дій при проведенні перевірки та правильність рішень, прийнятих за її наслідками.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про держаний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до повноважень органів ринкового нагляду належить проведення перевірок характеристик продукції.

Частинами 3 та 4 ст. 23 вказаного Закону встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 вказаного Закону, яка визначає особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів, встановлено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, зокрема, планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про держаний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті, зокрема на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності; наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам; наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.

За приписами ч. 17 ст. 23 вказаного Закону за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Стаття 29 вказаного Закону визначає обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі якщо порушено вимоги щодо застосування та нанесення Національного знака відповідності, складання декларації про відповідність, надання технічної документації.

Відповідно до частин 3 та 6 вказаної статті Закону у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до абз. 1 п. 7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року №1149, забороняється введення в обіг електрообладнання без декларації про відповідність та національного знака відповідності, нанесеного згідно з правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності".

Пунктом 5 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599, встановлено, що знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Згідно з п. 24 Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року №785, кожна одиниця апаратури повинна супроводжуватися інформацією про найменування та адресу виробника і, якщо він не є резидентом України, - найменування та адресу уповноваженого представника, а у разі, коли уповноважений представник відсутній, - найменування та адресу імпортера.

Нанесення на електрообладнання іншого маркування, схожого за призначенням та формою до національного знака відповідності, забороняється.

За результатами оцінки відповідності виробник або уповноважений представник проставляє на кожному виробі електрообладнання, пакуванні, інструкції з експлуатації або гарантійному свідоцтві національний знак відповідності та складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком до цього Технічного регламенту (п. 12 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 р. № 1149).

Як встановлено результатами перевірки на товарах (фені, прасці, тепловентиляторі, швейних машинах, фоторамках цифрових, ультразвукових зволожувачів повітря, конфігурації комп'ютерної) відсутній національний знак відповідності та встановлено відсутність декларації про відповідність на конфігурацію комп'ютерну Impression Studio AL 2211.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: