Ухвала суду № 41943794, 04.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/800/40025/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Заїка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання дій неправомірними щодо закінчення виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання дій протиправними, скасування постанови від 13.12.2011р. про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-2121, виданого 10.06.2011р. Сарненським районним судом Рівненської області та зобов'язання виконати даний виконавчий лист.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 25.03.2013р. позовні вимоги задоволено частково, визнано дії протиправними, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 13.12.2011р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 3 статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Судами встановлено, що постановою державного виконавця від 18.06.2011р. відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а-2121, виданого 10.06.2011р. Сарненським районним судом Рівненської області про нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

13.12.2011р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУ юстиції у Рівненській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем судове рішення виконано не було, а тому спірна постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Головне управління юстиції у Рівненській області не є органом державної виконавчої служби, що виключає можливість його участі у даній справі як відповідача, а заміни неналежного відповідача судом першої інстанції здійснено не було. Крім того, за обставинами даної справи стосовно позивача відсутні будь-які протиправні дії (бездіяльність) з боку відповідача.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального та матеріального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки позивачем не доведено порушення її прав з боку відповідача, а тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013р. у даній справі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: М.М. Заїка

І.В. Штульман