Ухвала суду № 41943679, 24.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 листопада 2014 року м. Київ В/800/4919/14

Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2014 року

у справі № 826/19298/13-а (К/800/23817/14)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2014 року у справі № 826/19298/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, якою постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року було залишено без змін.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до заяви про перегляд судового рішення додані постанова Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2011 року у справі № 6/461-НА (К-19401/09) та постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 27 березня 2012 року.

Дослідивши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість та було підтверджено висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність цього рішення, з огляду на те, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність господарських операцій та право позивача на податковий кредит за відповідний податковий період, з урахуванням того, що чинне законодавство України не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Зі змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2011 року у справі № 6/461-НА (К-19401/09), на яку посилається заявник як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що у даній справі переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень про визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та податку на додану вартість та було спростовано висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність таких податкових повідомлень-рішень, з огляду на те, що засновники контрагента позивача - Приватного підприємства «Софінком» не здійснювали діяльність від імені цього підприємства, не підписували документи, які супроводжували його підприємницьку діяльність, а від імені цього підприємства діяли невстановлені особи, які не мали на те відповідних повноважень, що підтверджено постановою Господарського суду Луганської області від 07 грудня 2005 року у справі № 10/590ад.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Таким чином, мова йде про застосування пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому, колегія суддів відзначає, що судовими рішеннями, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ». Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.

Як вбачається зі змісту доданої до заяви про перегляд судового рішення копії постанови постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 27 березня 2012 року, на яку заявник посилається як на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, вона прийнята за результатом перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2010 року, тобто переглянута судом касаційної (четвертої) інстанції.

Таким чином, зазначена вище постанова Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 27 березня 2012 року не відноситься до переліку рішень, на які можуть робитися посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин у допуску справи до провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/19298/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТА» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ Н.Г. Пилипчук

______ Т.М. Шипуліна