ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2014 року м. Київ К/9991/68392/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012
у справі № 2а-1670/738/12
за позовом Приватного підприємства «Крокус»
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Крокус» (надалі - позивач, ПП «Крокус») до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у м. Полтаві стосовно коригування податкових зобов'язань ПП «Крокус» з податку на додану вартість за травень, жовтень, листопад 2010 року та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, вересень, листопад 2010 року в сумі 83 524,00 грн., зазначеному в акті від 30.01.2012 № 450/23-1/30732448 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Крокус» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з суб'єктом господарської діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 за травень, вересень-листопад 2010 року, без винесення податкового повідомлення-рішення; визнано протиправними дії ДПІ у м. Полтаві щодо внесення до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України даних про зменшення обсягу податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 83 524,00 грн. ПП «Крокус» при здійсненні взаєморозрахунків з суб'єктом господарської діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 за травень, вересень-листопад 2010 року, визначених на підставі акта перевірки від 30.01.2012 № 450/23-1/30732448; зобов'язано ДПІ у м. Полтаві виключити з Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України дані про зменшення обсягу податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Крокус» у сумі 83 524,00 грн. при здійсненні взаєморозрахунків з суб'єктом господарської діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 за травень, вересень-листопад 2010 року, визначених на підставі акта перевірки від 30.01.2012 № 450/23-1/30732448.
Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 23 січня 2012 року по 27 січня 2012 року проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Крокус» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з суб'єктом господарської діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 за травень 2010 року, вересень-листопад 2010 року.
За вказаний період ПП «Крокус» задекларовано податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 374 829 грн. та податкового кредиту з ПДВ в сумі 388 552 грн.
Однак, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту за відповідні періоди встановлено їх завищення позивачем на суму 83 524,00 грн.
За результатами перевірки складено акт № 450/23-1/30732448 від 30.01.2012.
При цьому, оскільки перевіркою не встановлено факту заниження платником податків податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, тобто визначені актом перевірки порушення не вплинули на об'єкт оподаткування, контролюючим органом податкове повідомлення-рішення за наслідками позапланової невиїзної перевірки не виносилося.
Водночас, відповідачем здійснено коригування та внесено зміни відносно податкової звітності позивача з податку на додану вартість за травень, вересень-листопад 2010 року в «Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», розробленої з метою реалізації вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 262-р «Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість».
Переглянувши судове рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Статтею 62 Податкового кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2011, встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.179.5 ст.179 Податкового кодексу України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.
Порядок дій підрозділів органів ДПС з використання «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» визначався Методичними рекомендаціями щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, які затверджені наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266.
Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно-перевірочної роботи.
Після виконання автоматизованого співставлення Система забезпечує доступ до його результатів у вигляді екранних звітних форм співробітникам підрозділів органів ДПС у розрізах регіонів, районів, звітних податкових періодів тощо для опрацювання результатів співставлення.
Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ: розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів з використанням інформації актів/довідок перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум ПДВ.
За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.
Таким чином, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.
Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Отже, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, до інформаційних баз даних податкових органів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені), або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.
Відповідно, будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.
Згідно п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.
З урахуванням викладеного, самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Беручи до уваги, що дані із системи співставлення використовуються в подальшому податковими органами при обчисленні податкових зобов'язань як самого позивача, так і інших платників ПДВ, які мали з ним правовідносини, а також при здійсненні перевірок інших платників податків, колегія суддів погоджується із позицією суду апеляційної інстанції про те, що здійснене ДПІ у м. Полтаві коригування - зменшення обсягу податкового кредиту ПП «Крокус» за травень 2010 року, вересень-листопад 2010 року загалом на суму 83 524,00 грн. в даній Системі - призводить до настання для позивача певних негативних наслідків.
З огляду на наведене, податковим органом безпідставно внесено зміни до автоматизованої системи показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ ПП «Крокус» у податкових деклараціях за травень 2010 року, вересень-листопад 2010 року.
Враховуючи, що внесення змін в електронну базу даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сталося внаслідок дій відповідача, які позивач просив визнати протиправними, то суд апеляційної інстанції, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, належним способом захисту та поновлення порушених прав позивача визнав зобов'язання відповідача відобразити в даній електронній базі даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених ТОВ ПП «Крокус» у податкових деклараціях за травень 2010 року, вересень-листопад 2010 року.
Відтак, наведене підтверджує правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови від 02.10.2012 та скасуванні рішення суду першої інстанції, що доводами касаційної скарги не спростовується.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 у справі № 2а-1670/738/12 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 41943541, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/738/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: