Ухвала суду № 41943411, 14.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/10948/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

за участю секретаря судового засідання: Горголь І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року

у справі № 2а/1770/3385/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд»

до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд» (далі - ТОВ «Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд»; позивач) до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області (далі - Сарненська МДПІ Рівненської області; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000372340 від 24 червня 2011 року. Присуджено на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Сарненська МДПІ Рівненської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства, сформованих сум сумнівного податкового кредиту по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Придністровський завод технологічного обладнання» за грудень 2010 року, січень 2011 року, за результатами якої складено акт № 316/23/32404265 від 22 червня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Сарненською МДПІ Рівненської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000372340 від 24 червня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у розмірі 426 698,00 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 426 698,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення товариством підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 426 698,00 грн. як такої, що сформована при здійсненні операції з придбання локомотива ТЕМ-2УМ-198 у ТОВ «Придністровський завод технологічного обладнання», яка не має реального характеру.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на наявність у ланцюгу постачання (друга ланка) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросвіт-Дніпро», яке не перебуває за вказаним в Єдиному державну реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням та в якого відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності - основні фонди, трудові ресурси, виробничі активи.

При наданні оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у січні 2011 року застосуванню підлягають положення Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операції з придбання товарів (робіт, послуг) або основних фондів з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідної операції належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про її обсяг та зміст.

Як з'ясовано судами, на підтвердження фактичного виконання спірної поставки позивачем долучено до матеріалів справи належним чином оформлені податкові накладні, протокол технічного приймання (пуско-наладки) тепловоза ТЕМ-2УМ-198 від 18 січня 2011 року, акт виконаних робіт № 121 від 18 січня 2011 року з підготовки та транспортування тепловозу ТЕМ-2УМ-198 із ст. Мудренна до ст. Клесів, залізничну накладну № 45040699 від 05 січня 2011 року, платіжні доручення. Придбаний локомотив оприбутковано на баланс товариства за товарною накладною № 120 від 18 січня 2011 року.

З огляду на викладене та враховуючи, що податкове законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був безпосереднім постачальником товарів (послуг) або основних фондів, судові інстанції дійшли цілком об'єктивного висновку про протиправність оспорюваного акту індивідуальної дії.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.