Ухвала суду № 41939776, 09.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/11245/14-ц 09.12.2014 09.12.2014 09.12.2014

Провадження №22-ц/784/3313/14

Справа № 22-ц/784/3313/14 Головуючий першої інстанції: Гуденко О.А.

Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Шолох З.Л.

суддів Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі Харитоновій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, позивачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5, представника відповідача Бабенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2014 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до Миколаївської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» (далі - ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд») про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 звернулися з позовом до ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд», Миколаївської міської ради про визнання недійсним укладеного відповідачами договору оренди землі № 7247 від 18 грудня 2009 року щодо передачі в оренду ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» земельної ділянки для розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по АДРЕСА_1.

Позивачі зазначали, що спірний договір був укладений на підставі пунктів 26, 26.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12 листопада 2009 року № 40/25 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м. Миколаєва», якими затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1975 кв.м. в оренду та передано її в оренду ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» строком на 10 років для розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по пр. Героїв Сталінграду біля житлового будинку № 11, за умови проведення громадських слухань. 05 жовтня 2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області видано дозвіл ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» на виконання будівельних робіт. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 січня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Одеського адміністративного апеляційного суду від 04 червня 2014 року, визнано неправомірними та скасовано пункти 26 та 26.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12 листопада 2009 року № 40/25. Ухвалюючи зазначені рішення суди виходили з того, що оспорюваний договір був укладений без проведення громадських слухань,а також відсутні дослідження і погодження компетентних органів щодо встановлений стандартів, норм та правил виділеної під будівництво АЗС земельної ділянки.

Посилаючись на викладене, а також на те, що оспорюваний договір не відповідає вимогам закону та порушує їх права як мешканців будинку АДРЕСА_2 на безпечні умови проживання, позивачі просили визнати вищевказаний договір оренди недійсним.

Представник відповідача Миколаївської міської ради визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ "Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд" заперечував прроти задоволення позову, посилаючись на те, що оспорюваний договір не є безпосередньо пов'язаним з будівництвом автозаправного комплексу, питання законності рішення Миколаївської міської ради від 12 листопада 2009 року № 40/25 не є підставою для визнання самого договору недійсним, оскільки він укладений з дотриманням вимог цивільного законодавства, не порушує прав позивачів, оскільки будівництво на цій земельній ділянці ще не розпочато, а умови договору, в тому числі щодо сллати орендної плати, ними виконуються.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2014 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі № 7247 від 18 грудня 2009 року, за яким Миколаївська міська рада передано, а ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» прийнято в оренду земельну ділянку для розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачів, представників позивача та відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено і таке підтверджуться матеріалами справи, що позивачі проживають у будинку АДРЕСА_2 (а.с. 164-166).

Пунктами 26 та 26.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12 листопада 2009 року № 40/25 "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м. Миколаєва" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1975 квадратних метрів та переданння її ТОВ «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» в оренду строком на 10 років (з них 2 роки - для будівництва, після введення в експлуатацію 8 років - для обслуговування) для розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по АДРЕСА_1, за умови проведення громадських слухань (а.с. 22-49).

На підставі зазначеного рішення Миколаївської міської ради 29 грудня 2009 року відповідачами був укладений нотаріально посвідчений договір оренди землі, який 31 грудня 2009 року було зареєстровано в книзі записів договорів оренди землі за № 7247, а також у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040950001135, та 31 грудня 2009 року підписаний Акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 49-160).

Постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 10 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року, що були постановлені у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 і ОСОБА_5 до Миколаївської міської ради, третя особа ТОВ "Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд", були визнані неправомірними та скасовані пункти 26 та 26.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року № 40\25(а.с. 11-15, 102-103).

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При розгляді вищевказаної справи судами було встановлено, що підставою для скасування рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року № 40\25 в частині пунктів 26 та 26.4 розділу 1 є невідповідність нормам законодавства.

В порушення положень ст.5 Закону України «Про основи містобудування», згідно яким при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій, урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, такі вимоги Закону не були дотримані

Так, громадські слухання з питань розміщення автозаправного комплексу біля будинку АДРЕСА_2, де, зокрема, проживають позивачі, не були проведені, хоча відповідно до п. 26.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 року № 40\25 та пункту 6.4. спірного договору оренди це було обвязковою передумовою для передачі в ореду земельної ділянки ТОВ "Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд".

Також встановлено порушення пунктів 5.28. і 5.32. Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, відповідно до яких станції технічного обслуговування і ремонту автомобілів, автозаправні станції (АЗС) слід розміщувати у промислових і комунально-складських зонах, на магістральних вулицях і дорогах за межами житлового району, а відстань від автозаправочних станцій з підземними резервуарами для зберігання рідкого палива до меж ділянок дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, лікувально-профілактичних закладів, до стін житлових та інших громадських будівель і споруд, дитячих ігрових майданчиків і місць відпочинку населення слід приймати за розрахунком забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами АЗС, але не менше 50 метрів. Проте, як встановлено судами при розгляді адміністративного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_5, згідно довідки Інспекції ДАБК у Миколаївській області від 25 жовтня 2013 року за № 7/14-5693-13, забудовником (ТОВ "Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд") планується біля житлового будинку АДРЕСА_2 будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, категорії складності об'єкта - V, з пропускною здатністю 200 автомобілів на добу, при цьому відстань проектуємої АЗС від існуючого капітального житлового будинку становить біля 30 метрів .

Крім того судами було встановлено, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 26, ст. 29 Закону України «Про охорону навколишнього середовща», ч.2 ст.12, ч.3 ст.13, ст.. 39 Закону України «Про екологічну експертизу» (в редакціях, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин) ТОВ "Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд" не була проведена державна екологічна експертиза, здійснення якої є обов'язковою для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (до яких п. 4 Переліку видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Мінівстрів України від 27.07.1995р. № 554, належать автозаправні станції), та без позитивних висновків якої реалізація программ і проектів, що впливають на стан навколишнього природного середовища, забороняється.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірним договором оренди порушуються гарантовані Конституцією права позивачів на належні та безпечні умови проживання.

За загальним правилом ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушені вчиненням правочину.

Частиною 1 статті 203 ЦК України ( вредакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 124 ЗК України, ч.2 ст. 16 ЗУ "Про оренду землі", необхідною умовою укладання договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки .

Між тим, рішення Миколаївської міської ради, на підставі якого був укладений спірний договір, скасоване судом як незаконне.

За таких обставин, судом обґрунтовано встановлено що спірний договір оренди не відповідає вимогам ч.1 ст. 203 ЦК України, оскільки укладений з порушеннями вищевикладених вимог законодавства, а тому згідно приписів ч.1 ст. 215 цього Кодексусуд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання цього договору недійсним.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони зроблені відповідно до норм матеріального права та фактичних обставин справи, встановлених судом на підставі повно та всебічно досліджених доказів.

Доказів, які б спростовували зазначені висновки суду апелянтом не надано.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання представника відповідача ТОВ "Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд" на те, що оспорюваний договір безпосередньо не пов'язаний з будівництвом певного об'єкту та не є підставою для обов'язкового початку такого будівництва, як такі, що суперечать змісту самого договору, який укладався з цільовим призначенням земельної ділянки - саме для будівництва автозаправного комплексу.

Також є безпідставними посилання апелянта на те, що всупереч вимогам ч. 3 ст.61 ЦПК України судом не враховано, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05 липня 2013 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2013 року, у справі за позовом ТОВ "Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд" до Миколаївської міської ради визнано недійсним п. 1 рішення ради від 06.03.2013 ро № 26/2 «Про скасування п. 25.4. та п. 26.4.розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009р. № 40/25» в частині скасування п. 26.4. розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009р. № 40/25 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовженням строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м.Миколаєва»; визнано на підставі договору оренди від 29.12.2009р. № 4127 право оренди ТОВ "Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд" на земельну ділянку, загальною площею 1975 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Так, задовольняючи позов суди виходили з того, що орган місцевого самоврядування не може скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, а факт прийняття відповідачем спірного рішення свідчить про оспорення та невизнання ним права оренди ТОВ "Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд" на орендовану земельну ділянку (а.с. 142-147).

Таким чином, обставини, встановлені зазначеними судовими рішеннями, не мають правового зачення для вирішення даного спору щодо винання недійсним договору оренди землі.

З пояснень позивачів та представника Миколаївської міської ради в суді апеляційної інстанції вбачається, що відповідачми укаладався тільки один договір оренди земельної ділянки площею 1975 квадратних метрів для розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по АДРЕСА_1, який 29 грудня 2009 року був нотаріально посвідчений, а 31 грудня 2009 року - зареєстрований в книзі записів договорів оренди землі за № 7247, і саме цей договір є предметом даного судового спору.

За такого, помилкове зазначення в оскаржуваному рішенні суду дати укладання спірного договору оренди як «18 грудня 2009 року» не впливає на правильність висновку суду щодо наявності правових підстав для визнання недійсним укладеного відповідачами вищевказаного договору оренди землі.

Отже, зазначені доводи апеляційної скарги не можуть бути прийяті до уваги.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський реабілітаційний Центр-Буд» відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді