Постанова № 41937420, 27.10.2014, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2389/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Галайко Н.М.

при секретарі Фрейдун А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву, в якій просить суд скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова від 24.05.2013 року про стягнення надміру нарахованих коштів у розмірі 1742,84 грн. та повернути незаконно стягнуті гроші та нарахувати доплату до пенсії згідно із законом, як непрацюючому пенсіонеру.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на такі обставини:

24 серпня 2013 року позивач отримав лист від управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова, в якому повідомлялося про те, що з 24.12.1996 року позивач зареєстрований як особа, яка здійснює підприємницьку діяльність і не повідомив про це органи Пенсійного фонду. Внаслідок чого виникла переплата пенсії, яку нарахували позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, а тому він змушений повернути незаконно отримані кошти. Позивач вважає такі дії неправомірними, оскільки вони базуються на припущені, що позивач нібито займається підприємницькою діяльністю, оскільки з 24.12.1996 року зареєстрований, як підприємець. Проте, позивач вказує, що з моменту захворювання у 2000 році він ніде не працює, підприємницькою діяльністю не займається і прибутків, крім пенсії, не має.

На підставі наведеного позивач просить суд позов задоволити.

Позивач - ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача - у судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмові заперечення, в яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю, виходячи з наступного. Позивач перебуває на обліку в управлінні як одержувач пенсії за віком, пенсію обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 23.10.2001 року позивачу призначено пенсію по інвалідності, згідно його заяви, в якій він вказав, що не працює. Пенсійним фондом України на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проведено підвищення розміру пенсії у зв'язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, позивач з 18.08.1992 року зареєстрований як фізична особа підприємець, тобто віднесений до зайнятого (працюючого) населення. У зв'язку з тим, що позивач не повідомив управління про те, що він зареєстрований, як фізична особа підприємець, виникла переплата за період з 01.10.2011 року по 31.07.2013 року у розмірі 1543,54 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд рахує, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 251 КупАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 від 23 січня 2002 року ОСОБА_1 на термін з 30.07.2001 року встановлено пенсію, як інваліду ІІ групи загального захворювання.

Згідно п. 28 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затв. у Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 року за № 1566/11846, документом, який підтверджує, що особа не працює є довідка органів державної податкової служби довільної форми про те, що особа не перебуває на обліку у даному органі державної податкової служби як фізична особа-підприємець.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 23.10.2011 року про призначення пенсії по інвалідності, заявником вказано, що він не працює.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в ДПІ у Залізничному районі м. Львова, як суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи від 18.08.1992 року, що стверджується Довідкою № 3393/17-10 від 04.09.2013 року.

Відповідно до ст. 102 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсій пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Листом Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова № 155/3-9 від 16.07.2013 року ОСОБА_1 повідомлено, що у зв'язку із тим, що з 24.12.1996 року він зареєстрований, як особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та не повідомив про це органи Пенсійного фонду, виникла переплата пенсії в розмірі 1742,84 грн., яку вирішено стягувати починаючи з 01.07.2013 року по 20% щомісяця, до повного погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страховиком недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановленого нового розміру прожиткового розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 суми пенсій, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживання з його боку стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, проводяться в розмірі не більше 20% пенсії.

На підставі наведеного, беручи до уваги те, що позивач на час перерахунку пенсії обліковувався, як приватний підприємець, тобто був працюючою особою, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги не є підставними та не можуть підлягати до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 18, 71, 94, 158-163 КАС України, ст.ст. 50, 102, 103 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про скасування постанови - відмовити.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Галайко Н.М