Ухвала суду № 41933953, 16.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10524/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., І.Л. Желтобрюх.

при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-4» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від « 21» серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-4» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у якому просив визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.07.2014 № 206/14/7/26-87/0807/02/3 та № 205/14/7/26-88/0807/02/3.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 21.08.2014 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-4» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.2014 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, 27.06.2014 відповідачем на підставі плану перевірок об'єктів будівництва на території міста Києва на ІІ квартал 2014 року, затвердженого наказом Інспекції від 20.03.2014 № 28 було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПАТ «ХК «Київиіськбуд», м. Київ, вул. Суворова, 4/6 та ТОВ «Міськбуд-4», м. Київ, вул. Червонопрапорна, 28, оф. 36.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 27.06.2014, яким встановлено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику будівництва ПАТ «ХК «Київміськбуд» та генеральному підряднику ТОВ «Міськбуд-4» видано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлових будинків та об'єктів соціально-побутового призначення, комплексного благоустрою території для суспільних потреб у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва (четверта черга забудови, житловий будинок № 8А, секція 5, 6). Об'єкт відноситься до V категорії складності.

Відповідачем встановлені наступні порушення Генпідрядником, ТОВ «Міськбуд-4»:

1) не дотримання вимог п. 4 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та вимог ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», а саме: біля в'їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту (п.6.2.6); проходи до робочих місць не огородженні захисними огорожами та не мають захисного козирка (п. 6.2.2, 6.2.5); зони потенційно небезпечних факторів не мають сигнального огородження (п. 4.19, 6.2.8); внутрішні автомобільні шляхи не відповідають вимогам ДБН А.3.1-5-2009 та не обладнані відповідними дорожніми знаками (п. 6.2.7); складування матеріалів виконується в місцях не передбачених ПВР (п. 6.3.2, 6.3.4); ділянка, де розташовано складування арматури та здійснюється її нарізка, не огороджена(п. 13.2.7, 13.3.3); арматурні випуски, які мають висоту до 1,0 м. за рівнем бетону не мають спеціального захисту (п. 13.3.11);

2) ведення виконавчої документації з порушеннями: відсутні дати початку робіт за планом (договором) та закінчення робіт (ведення в експлуатацію) за планом (договором); субпідрядні організації і роботи, які ними виконуються; відсутній перелік актів проміжного приймання відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт; перелік спеціальних журналів робіт; на деяких актах огляду прихованих робіт відсутня дата складання акту, чим порушено п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009.

27.06.2014 відповідачем були складені два протоколи:

- про правопорушення, які виразилися у не дотриманні вимоги п. 4 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та вимоги ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», а саме: біля в'їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту (п.6.2.6); проходи до робочих місць не огородженні захисними огорожами та не мають захисного козирка (п. 6.2.2, 6.2.5); зони потенційно небезпечних факторів не мають сигнального огородження (п. 4.19, 6.2.8); внутрішні автомобільні шляхи не відповідають вимогам ДБН А.3.1-5-2009 та не обладнані відповідними дорожніми знаками (п. 6.2.7); складування матеріалів виконується в місцях не передбачених ПВР (п. 6.3.2, 6.3.4); ділянка, де розташовано складування арматури та здійснюється її нарізка, не огороджена(п. 13.2.7, 13.3.3); арматурні випуски, які мають висоту до 1,0 м. за рівнем бетону не мають спеціального захисту (п. 13.3.11) , відповідальність за які передбачена п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень штраф у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат).

- про правопорушення під час ведення виконавчої документації: відсутні дати початку робіт за планом (договором) та закінчення робіт (ведення в експлуатацію) за планом (договором); субпідрядні організації і роботи, які ними виконуються; відсутній перелік актів проміжного приймання відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт; перелік спеціальних журналів робіт; на деяких актах огляду прихованих робіт відсутня дата складання акту, чим порушено п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009, відповідальність за які передбачена п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил штраф у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат).

На підставі встановлених порушень відповідачем 08.07.2014 прийнято постанови:

- № 205/14/7/26-87/0807/02/3, якою за п. 4 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», п. 4.19, п. 6.2.2, п. 6.2.5, п. 6.2.7, п. 6.2.8, п. 6.3.2, п. 6.3.4, п. 13.2.7, п. 13.3.3, п. 13.3.11 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» на позивача накладено штраф в розмірі 54 810,00 грн., згідно п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень штраф у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат);

- № 206/14/7/26-88/0807/02/3, якою за правопорушення під час ведення виконавчої документації, відповідно до п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 на позивача накладено штраф в розмірі 21 924,00 грн., згідно п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил штраф у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат).

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суду м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позиція позивача ґрунтується на порушенні відповідачем процедури проведення перевірки, а саме: неповідомлення товариства щодо проведення планової перевірки, а також про відсутність представника позивача під час проведення перевірки на об'єкті будівництва житлових будинків та об'єктів соціально-побутового призначення, комплексного благоустрою території для суспільних потреб у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва (четверта черга забудови, житловий будинок № 8А, секція 5, 6).

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем норм законодавства під час проведення перевірки, суд відзначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Проте, судом встановлено, що перевірку, призначену наказом від 20.03.20414 № 28 про затвердження плану перевірок на ІІ квартал 2014 року, за результатами, якої складені оскаржувані постанови, вже проведено, оскільки, представника відповідача було допущено до проведення перевірки, яка проводилася в присутності представника ТОВ «Міськбуд - 4», а саме: головного інженера ОСОБА_2.

Отже, право позивача не може бути відновлено, оскільки перевірка вже відбулася, так як перевіряючого було допущено до перевірки представником позивача, тому суд приходить висновків, що позивачем невірно обрано засіб захисту порушеного права, оскільки, порушення відповідачем по процедурі проведення планових перевірок, не тягне звільнення від відповідальності порушника.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

З огляду на визначення правопорушення у сфері містобудівної діяльності у межах спірних правовідносин суду належить встановити чи мали місце протиправні діяння (дії чи бездіяльність) ТОВ «Міськбуд - 4», що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та чи, є позивач суб'єктом містобудування, якого може бути притягнуто до відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджену Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011 р. Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства

Згідно п. 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а зокрема: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, затверджено в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553.

Державний архітектурно-будівельний контроль, у відповідності до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно п. 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції. Інспекції проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.17,п.19,п.20 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553).

Відповідно до п.21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п. 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил встановлюється штраф у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

П. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень встановлюється штраф у розмірі у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до пункту 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Згідно з пунктом 6 зазначеного Порядку питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб. Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення.

Відповідно до пункту 7 Порядку рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу.

Позивач вважає, що постанова № 206/14/7/26-88/0807/02/3, якою за правопорушення під час ведення виконавчої документації, відповідно до п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 на позивача накладено штраф в розмірі 21 924,00 грн., згідно п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил штраф у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат) є протиправною, так як позивачем ведеться вся необхідна виконавча документація на підтвердження чого, позивач надав суду копії журналів та актів.

Однак, дані позивачем докази щодо ведення та заповнення виконавчої документації, спростовуються наданими відповідачем фотокопіями журналів, з яких чітко вбачається, що виконавча документація позивачем не велась і не заповнювалась.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем копії журналів та актів ймовірно були заповнені пізніше, а саме: після проведення перевірки.

Таким чином, позивачем не доведено суду протиправність постанови № 206/14/7/26-88/0807/02/3 від 08.07.2014.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу позивача, що ним не надано суду жодного доказу на підтвердження протиправності постанови від 08.07.2014 № 205/14/7/26-87/0807/02/3, якою за п. 4 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», п. 4.19, п. 6.2.2, п. 6.2.5, п. 6.2.7, п. 6.2.8, п. 6.3.2, п. 6.3.4, п. 13.2.7, п. 13.3.3, п. 13.3.11 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» на позивача накладено штраф в розмірі 54 810,00 грн., згідно п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень штраф у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат), в той час, як позиція відповідача підтверджена наявними у справі доказами, а саме: фотофіксацією порушень під час перевірки.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-4» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від « 21» серпня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд-4»- відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від « 21» серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.