Ухвала суду № 41929652, 17.12.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33801/14-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої - судді Тарасюк К.Е.,

при секретарях - Лейко І.В., Лєньовій В.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ткача А.В.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014100060003193 від 11 червня 2014 року, за клопотання прокурора прокуратури Печерського району м.Києва Ткача А.В. про застосування відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, такого, що не має судимості, згідно ст.89 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,

примусових заходів медичного характеру, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він 10.06.2014 року, о 16 год. 44 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території Печерського району м. Києва, а саме неподалік будинку № 2 по вул. Набережно-Печерська дорога в м. Києві, маючи умисел на порушення громадської безпеки, в частині надання недостовірної інформації про загрозу вибуху і поширення неправдивих відомостей, створення обстановки загального страху, паніки та порушення безпеки суспільства, здійснив дзвінок з мобільного телефону «Нокіа», абонентський номер НОМЕР_3 на спецлінію «102» та оператору чергової частини завідомо неправдиво повідомив про замінування управління державної охорони України, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 8.

У результаті вищевказаного повідомлення порушена нормальна робота співробітників, які в цей час перебували на місцях в приміщенні адмінбудівлі Управління державної охорони України та задіювались підрозділи спеціальних сил та засобів для перевірки вказаної завідомо неправдивої інформації.

17.11.2014 прокурор прокуратури Печерського району м. Києва Ткач А.В. звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом, посилаючись на те, що на теперішній час та на час вчинення інкримінованого діяння ОСОБА_4 не в змозі був усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Розглядаючи вказане питання, суд виходить із положень ст. 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».

Статтею 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.

Обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи на підставі досліджених судом доказів.

Так, згідно протоколу огляду місця події від 10.06.2014, у ОСОБА_4 в приміщенні Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві було виявлено та вилучено мобільний телефон «Нокіа» з сім картою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3, який було оглянуто та визнано у справі речовим доказом, що підтверджується фактичними даними відповідних протоколів ( т.1 а.с. 58-60, 61-62).

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 10.06.2014 він був запрошений в приміщення Печерського райуправління в якості понятого при проведенні слідчої дії, під час якої працівниками міліції у ОСОБА_4 було вилучено з кишені мобільний телефон сірого кольору марки «Нокіа». При цьому, останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, а також у неадекватному стані. ОСОБА_4 в його присутності повідомив, що випив з товаришем і зателефонував в міліцію, і це він зробив вже не вперше.

У відповідності до протоколу огляду предмету від 15.09.2014, під час відтворення компакт - диску -формату ДВД виявлено розмову двох осіб чоловічої статті, один з яких повідомив про замінування приміщення за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 8 ( а.с.65,66).

Відповідно до протоколу від 29.08.2014 про тимчасовий доступ до речей та документів, що містять охоронювану законом таємницю, 10 червня 2014 року володільцем мобільного телефону НОМЕР_3 загалом було здійснено 5 дзвінків за номером телефону «102» (Т.1 а.с. 87-90).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердив, що будучи ст. о/у ВКР Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві він виконував ухвалу суду про тимчасовий доступ до речей і документів, зокрема отримував роздруківку на ПрАТ «Київстар». Вивченням отриманої інформації, ним було встановлено, що 10.06.2014 приблизно о 16.30 год. з номера мобільного телефону НОМЕР_3 був здійснений телефонний дзвінок на спецлінію «102» і в цей час абонент перебував у Печерському районі м.Києва за адресою: Набережно-Печерська дорога,2 у м.Києві.

За змістом показань свідка ОСОБА_7, її син - ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, приблизно 6 разів вже вчиняв дії, аналогічні тим, які йому інкримінуються, у виді повідомлення по мобільному телефону державні органи про «замінування», зокрема і її особисто. 10.06.2014 ОСОБА_4 забрав її мобільний телефон «Нокіа» з номером телефону НОМЕР_3, пішов за пенсією, яку він отримує як інвалід з дитинства, та "напився". Зі вказаного телефону він телефонував їй того ж дня і вона чула, що він п'яний. Через деякий час ОСОБА_4 прибіг додому нервовий, вискочив з дому, вона за ним, де зустріла працівників міліції, які їй повідомили, що ОСОБА_4 знов вчинив завідомо неправдиве повідомлення про замінування.

Таким чином обставини вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 259 КК України і причетність до його вчинення ОСОБА_4 знайшли об'єктивне підтвердження вищенаведеними доказами.

Згідно висновку комісійної комплексної судової психолого-психіатричної та наркологічної експертизи, а саме акту № 42-н та № 940 від 06.11.2014 року:

- у період правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4, останній страждав на інфантильний розлад особистості з частими декомпенсаціями на тлі зловживання алкоголем - згідно з МКХ-10, шифр F 60.8, F 10.1;

- у період правопорушення, в якому він підозрюється, ОСОБА_4 за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;

- на теперішній час ОСОБА_4 страждає на інфантильний розлад особистості з частими декомпенсаціями на тлі зловживання алкоголем- згідно з МКХ-10, шифр F 60.8, F 10.1;

- на теперішній час за своїм психічним станом ОСОБА_4 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

- на теперішній час за своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

- у період правопорушення, в якому він підозрюється, ОСОБА_4 виявив схильність до зловживання алкоголю зі шкідливими наслідками - згідно з МКХ-10, шифр F 60.8, F 10.1;

- на теперішній час ОСОБА_4 виявляє ознаки схильності до зловживання алкоголю зі шкідливими наслідками - згідно з МКХ-10, шифр F 60.8, F 10.1.

Таким чином, встановлена неосудність ОСОБА_4 на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, так як він не міг керувати своїми діями в період інкримінованих йому діянь, на даний час також не може віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними.

У відповідності до вимог ст.ст. 19, 94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.

Згідно п.3 наказу МОЗ України № 397 від 08.10.2001 року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади» вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.

Згідно п.2 ч.1 ст.508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовано поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Прокурор в судовому засіданні внесене клопотання підтримав і просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 та законний представник ОСОБА_2 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини вчинення суспільно -небезпечного діяння, дані про характер і тяжкість наявного в ОСОБА_4 психічного захворювання, висновки комісійної комплексної судової психолого-психіатричної та наркологічної експертизи про доцільність застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для застосування до ОСОБА_4 саме зазначеного виду примусового заходу медичного характеру у зв'язку з наявним в нього психічним захворюванням.

Керуючись ст. ст. 19, 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора прокуратури Печерського району м. Києва Ткача А.В. задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації його до психіатричного закладу із посиленим наглядом.

Запобіжний захід у виді поміщення ОСОБА_4 до психіатричної лікарні в умовах, що виключають його небезпечну поведінку (Київська міська психіатрична лікарня ім.Павлова: м.Київ, вул. Фрунзе, 103), - залишити без змін.

Речові докази:

- диск з аудиозаписом (т.1 а.с. 91)- зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «Нокіа» з сім картою «Київстар», що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, повернути законному представнику ОСОБА_4 - ОСОБА_2

Стягнути з законного представника підозрюваного ОСОБА_2 (ідент.номер НОМЕР_2) на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві (ЄДРПОУ 25575285 банк: ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, р\р 31258201118154, призначення платежу: 034012 проведення огляду приміщень на вибухобезпеку) процесуальні витрати за фактом виїзду чергової групи експертів 10.06.2014 на адресу: м.Київ, вул.Богомольця, 8 (т.1 а.с. 140) в розмірі 84 грн. 60 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя К.Е. Тарасюк