Ухвала суду № 41926031, 18.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-561/11/1516

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Фабіжевський Сергій Анатолійович

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника УДАІ ГУМВС України в Одеській області - Гадомської Ю.П.; ОСОБА_3 та його представника - ОСОБА_4; старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУ МВС України в Одеській області - Гули І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами УДАІ ГУМВС України в Одеській області та Головного управління Державного казначейства України в Одеській області на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУ МВС України в Одеській області капітана міліції Гули Ігора Станіславовича, інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУМВС України в Одеській області старшого прапорщика міліції Авраменко Андрія Володимировича, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання незаконними дій,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУ МВС України в Одеській області капітана міліції Гули І.С., інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУМВС України в Одеській області старшого прапорщика міліції Авраменко А.В., УДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання дій незаконними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 22 жовтня 2009 року, зобов'язання повернути автомобіль, стягнення з УДАІ моральної шкоди в розмірі 120 000 грн.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 квітня 2010 року (т.1 а.с.121) позов ОСОБА_3 частково задоволений.

Визнано протиправною та скасовано постанову №3405 від 22 жовтня 2009 року старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції Гули І.С. про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 800 грн., ОСОБА_3, за скоєння адміністративного порушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП і справу провадженням закрито за відсутністю в його діях зазначеного вище правопорушення.

Визнано протиправними дії старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУ МВС України в Одеській області капітана міліції Гули І.С., які мали місце 22 жовтня 2009 року в районі розвилині виїзді з міста Одеси в напрямку міст Іллічівська, Ізмаїлу, Кишинева, траси Одеса - Київ і знайшли вираз:

а) у безпідставній зупинці біля 13.30 години керованого ОСОБА_3, легкового автомобіля марки TOYOTA моделі CAMRI (SXV20L-AEPNKW), 1999 року випуску, державний реєстраційний номер Республіки Португалія НОМЕР_1, з кузовом типу "седан" каштанового кольору SXV 200261376, з двигуном об'єми 2164 куб.см.;

б) у незаконному затриманні ОСОБА_3, як водія, з легковим автомобілем пасажиром ОСОБА_9 протягом більше години;

в) у незаконному розпорядженні слідувати на зазначеному автомобілі на спеціальну площадку для затриманих автомобілів №8 в м. Одесі;

т) у незаконному розпорядженні молодшому за посадою та спеціальним званий інспектору дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУМВС України Одеській області старшому прапорщику Авраменку А.В. складання протоколу №9683-Т-сп/пл. 8 огляду і затримання транспорту;

д) у викривленні обставин при складанні протоколу про адміністративне правопорушення №3405 серії ВН №048903 в частині відсутності у ОСОБА_3 посвідчення водія при наявності такого; щодо роз'яснення прав відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, тоді як такі права не проголошувались і не роз'яснювались ОСОБА_3; щодо місця складання цього протоколу, яким ніби то була не територія штрафмайданчика для затриманих автомобілів, а автодорога М 05-01; щодо приховування свідків ОСОБА_3 і пояснень, причин відмови підпису такого "протоколу";

е) у перешкоді ознайомленню та приховуванні від ОСОБА_3 копії протоколу адміністративне правопорушення, часу і місця розгляду адміністративної справ; розгляду цієї справи у відсутності ОСОБА_3, з викривленням відомостей про розгляд ніби то на 23-му кілометрі автодороги М 05-01, приховуванні від ОСОБА_3 копії винесеної постанови;

Визнано протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУМВС України в Одеській області старшого прапорщика міліції Авраменка А.В., які мали місце 22 жовтня 2009 року в районі розвилки на виїзді з міста Одеси в напрямку міст Іллічівська, Ізмаїлу, Кишинева, траси Одеса - Київ і знайшли вираз:

а) у незаконному супроводженні керованого ОСОБА_3 автомобіля до спеціальної площадки для затриманих автомобілів №8 міста Одеси;

б) у безпідставному вилученні цього автомобіля в ОСОБА_3 з 14.30 годин 22 жовтня 2009 року по дату фактичного затримання;

в) у вчиненні в цьому протоколі безпідставного запису про те, що здійснена "доставка" автомобіля TOYOTA моделі CAMRI (SXV20L-AEPNKW), 1999 року випуску, державний реєстраційний номер Республіки Португалія НОМЕР_1 з кузовом типу "седан" каштанового кольору SXV 200261376, з двигуном об'ємом 2164 куб.см., на відстань "5 (п'ять) км.";

г) у вчиненні невідповідного обставинам запису в протоколі вилучення, що таке здійснено у зв'язку з порушенням п.2.1 Правил дорожнього руху - з причини керування ОСОБА_3 автомобілем без посвідчення водія.

Стягнуто з УДАІ ГУМВС України в Одеській області, код за ЄДРПОУ 24523033,п/і 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5, на користь ОСОБА_3, у відшкодування моральної шкоди розміром 100 000 (сто тисяч) грн.

Стягнуто з УДАІ ГУМВС України в Одеській області, на користь ОСОБА_3, матеріальну шкоду розміром 1 551 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят одна) грн.

Стягнуто з УДАІ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_3 судові витрати за надання юридичної допомоги у розміром 10 000 грн. та 1 015 грн. по сплаті державного мита, а всього 11 015 (одинадцять тисяч п'ятнадцять) грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

На вказану постанову ДАІ ГУМВС України в Одеській області було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2011 року (про часткове закриття апеляційного провадження (т.1 а.с.165)) апеляційне провадження за апеляційною скаргою УДАІ ГУМВС України в Одеській області в частині оскарження постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 квітня 2010 року щодо рішень, дій та бездіяльності у справі про адміністративний проступок ОСОБА_3 закрито.

Цю ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2011 року (про часткове закриття апеляційного провадження) залишено без змін Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2011 року (т.1 а.с.170) апеляційну скаргу УДАІ ГУМВС України в Одеській області задоволено частково.

Постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 квітня 2010 року в частині стягнення з УДАІ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 100 000 грн., матеріальної шкоди - 1 551 грн., витрат на правову допомогу - 10 000 грн. та державного мита - 1 015 грн. - скасовано.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводженні УДАІ ГУМВС України в Одеській області - Гули І.С., інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУМВС в Одеській області Авраменка А.В. та УДАІ ГУ МВС України в Одеській області про визнання незаконними дій, визнання незаконною скасування постанови від 22 жовтня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності, зобов'язання повернути автомобіль стягнення шкоди і витрать на правову допомогу - направлено до Котовського міськрайонного суду Одеської області на новий розгляд в скасованій частині в іншому складі суду.

Також, в ході апеляційного провадження до участі у справі залучено Головне управління державного казначейства (далі ГУДК) України в Одеській області у якості співвідповідача.

В рамках нового розгляду справа була розглянута судом першої інстанції.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2011 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Держаного бюджету України, через ГУДК України в Одеській області (м. Одеса, вул.Садова,1-а), на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.НОМЕР_2, - 12 000 грн., у відшкодування моральної шкоди завданої неправомірними діями старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції Гули І.С. і інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУМВС України в Одеській області старшого прапорщика міліції Авраменка А.В. при притягненні ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП 22 жовтня 2009 року.

Стягнуто з Держаного бюджету України, через ГУДК України в Одеській області, (м. Одеса, вул. Садова, І-а) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.НОМЕР_2, - 1 551 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції Гули І.С. і інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження УДАІ ГУМВС України в Одеській області старшого прапорщика міліції Авраменка А.В. при притягненні ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП 22 жовтня 2009 року.

Стягнуто з Держаного бюджету України, через ГУДК України в Одеській області на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.НОМЕР_2, понесені ним судові витрати за надання юридичної допомоги у розміром 1 200 грн. та 152, 51 грн. по сплаті державного мита, а всього 1 352, 51 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційних скаргах УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ГУДК України в Одеській області ставиться питання про скасування постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2011 року в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ГУДК України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2011 року в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Згідно з поясненнями позивача, - наступного дня після вилучення автомобіля та в інші дні він неодноразово звертався до посадових осіб УДАІ з проханням повернути йому авто, однак ці спроби були безрезультатними. Йому пропонували сплатити штраф за правопорушення яке він не вчиняв, а після цього вирішувати питання повернення автомобіля. Тому змушений був звернутись до суду з цим позовом. Фактично автомобіль було повернуто на початку грудня 2009 року лише після винесення судом ухвали про забезпечення позову, шляхом повернення йому автомобіля.

При отриманні автомобіля на штрафмайданчику було виявлено пропажу "двірників". Крім цього автомобіль не запускався. Працівники міліції за допомогою "прикурювання" допомогли запустити двигун. Але рухатись на автомобілі було неможливо, оскільки акумуляторна батарея не приймала зарядки. На той час у нього було лише близько 600 грн. тому він придбав у м. Одесі акумулятор малої потужності, щоб доїхати до м. Котовська. Вже в м. Котовську купив належну акумуляторну батарею "БОШ" за 1 063 грн.

Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_9, - 22 жовтня 2009 року він перебував пасажиром у автомобілі позивача, коли їх зупинив біля міста Одеси у районі "2 стовпи" працівник ДАІ. Звинуватили водія у відсутності належного посвідчення водія. Але, насправді, позивач представив їм права водія міжнародного зразку. Незважаючи на це працівники ДАІ затримали і позивача і автомобіль і змусили приїхати на штрафмайданчик, де складали протоколи. Через це він і ОСОБА_3 були змушені відкласти свої деякі комерційні плани та домовленості. При цьому працівники ДАІ відмовили позивачу і йому у передачі керування автомобілем. Хоча в нього було з собою українське посвідчення водія. На місце події приїхав їх знайомий ОСОБА_8, який також пропонував взяти на себе керування автомобілем позивача, щоб не допустити поміщення автомобіля на штрафмайданчик. Однак і йому було відмовлено у цьому без будь-якого пояснення причин. Внаслідок цього їх бізнесові плани про поїздку з Одеси до Херсона, а далі до Києва повністю зірвались. В подальшому він декілька разів уже на своєму авто підвозив позивача до обласного ДАІ для вирішення питання повернення автомобіля. Однак це питання не вирішувалось. Через вилучення автомобіля позивач не зміг реалізувати свій план про поїздку з сім'єю до родичів та допомогти брату-інваліду ОСОБА_14 у лікуванні. Після затримання автомобіля позивач фактично закинув усі їх спільні бізнесові справи та займався лише питанням повернення автомобіля. Через це не зміг своєчасно разом з дружиною виїхати на роботу за кордон. Тому вони втратили там роботу. Його моральний стан був подавленим.

Свідок ОСОБА_12 стверджував, що про затримання ОСОБА_3 він знає зі слів ОСОБА_9 та позивача. Бачив, як після цього ОСОБА_3 став багато нервувати, жалівся, що йому зіпсували відпустку та зруйнували плани відвідування родичів у Криму і допомоги брату ОСОБА_14 у лікуванні. Йому відомо, що через проблеми із затриманим автомобілем, у сім'ї позивача виник скандал і позивач біля тижня був змушений проживати у його будинку. Фінансовий стан позивача погіршився. У зв'язку з цим він не міг надавати кошти на розвиток їх спільного бізнесу. Виїхати своєчасно на роботу за кордон позивач також не зміг, оскільки побоювався, що тимчасово ввезений на територію України автомобіль буде в подальшому затриманий митниками. Через це став безробітним. Моральний стан позивача пригнічений.

Свідок ОСОБА_13 стверджувала, що вона є дружиною позивача і з його слів дізналася про затримання працівниками ДАІ і вилучення автомобіля. Через це вони не в змозі були відвідати родичів у Севастополі та у Вінницькій області. Чоловік став багато нервувати і хвилюватися. Через це виникали скандали у сім'ї. 27 жовтня 2009 року вони не змогли виїхати до Португалії на працю і втратили свою роботу. Через це також втратили вид на постійне проживання в Португалії. Зараз виживають за рахунок деяких грошових заощаджень минулого. Це їх морально і психологічно гнітить. На початку грудня 2009 року коли забирали машину зі штрафмайданчику, то не могли її завести. Довго з цим возились. Запустити двигун допомагали працівники міліції. В Одесі купили новий акумулятор, бо старий виявися несправним.

Свідок ОСОБА_6 стверджував, що він як батько позивача, у той же день тобто, 22 жовтня 2009 року дізнався про затримання свого сина і його автомобіля під м. Одесою. Внаслідок чого, син втратив роботу в Португалії. Через це син став дуже багато нервувати, хвилюватися. До того ж, не міг надати допомогу своєму брату (інваліду II групи) для придбання ліків, а головне доставляти його до лікарні для здійснення лікувальних процедур. Крім того через затримання автомобіля не в змозі були відвідати своїх родичів, що мешкають у м. Севастополі та на Вінниччині. Через всі ці негаразди син морально страждав.

Обставини протиправних винних дій працівників ДАІ Гули І.С. та Авраменко А.В. щодо неправомірного притягненням позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та безпідставного затримання належного йому легкового автомобіля встановлені постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 квітня 2010 року, яка набрала законної сили.

Внаслідок цих протиправних і незаконних дій стосовно позивача було порушено його звичайний життєвий ритм, плани на відпочинок і подальшу роботу, що призвело до моральних страждань та переживань.

Ці обставини підтверджуються показами всіх свідків допитаних судом. Також це підтверджується письмовими доказами справи - повідомленням ТОВ Фабрієк про необхідність присутності позивача на роботі у Мадріді 27 жовтня 2009 року, посвідченням пенсіонера інваліда 2 групи, брата позивача, ОСОБА_11 (т.1 а.с.96, 99).

Факт понесення позивачем витрат на сплату за доставку і збереження його автомобіля на штрафмайданчику підтверджується квитанціями №389/547, №391/549 і №393/551 від 04 грудня 2009 року.

Факт понесення позивачем витрат на придбання 04 грудня 2009 року акумуляторної батареї "БОШ" на суму 1 063 грн. підтверджується товарним чеком 04/1 від 04 грудня 2009 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що обставини протиправних винних дій працівників ДАІ Гули І.С. та Авраменко А.В. щодо неправомірного притягненням позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КпАП України та безпідставного затримання належного йому легкового автомобіля встановлені постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 квітня 2010 року, яка набрала законної сили. Заподіяння позивачу моральної шкоди підтверджується показаннями всіх свідків. Заподіяння позивачу матеріальної шкоди підтверджується квитанціями та чеком.

За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що моральна шкода у розмірі 12 000 грн. та матеріальна шкода у розмірі 1 551 грн. підлягають відшкодуванню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1173, 1174 ЦК України.

В апеляційних скаргах УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ГУДК України в Одеській області вказується, що у справі відсутні достатні докази наявності причинного зв'язку між діями співробітників ДАІ та спричиненою позивачу моральною шкодою. Також, вказується, що твердження позивача про втрату роботи в Португалії, зрив бізнесових планів, виникнення скандалів в сім'ї, покупку акумулятора та витрат на правову допомогу у зазначеному розмірі є необґрунтованими, що помилково не було враховано судом першої інстанції.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянтів, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ст. 23 ЦК України:

1. особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174).

Пунктами 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року №4, визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п.3).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п.9).

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 квітня 2010 року встановлено, що працівниками ДАІ було вчинено ряд протиправних дій відносно позивача, зокрема, безпідставно зупинено автомобіль під керуванням позивача; незаконно складено протокол про адміністративне правопорушення; викривлено обставини в цьому протоколі та не надано його позивачу для ознайомлення; пред'явлено незаконне розпорядження слідувати на спеціальну площадку для затриманих автомобілів; вилучено автомобіль 22 жовтня 2009 року, який повернуто лише на початку грудня 2009 року.

Таким чином, цей перелік протиправної поведінки незаперечно свідчить, що нею завдана позивачеві моральна шкода у розумінні вищенаведених норм ст. 23 ЦК України і, тому, довід апелянтів, що у справі відсутні достатні докази наявності причинного зв'язку між діями співробітників ДАІ та спричиненою позивачу моральною шкодою не може бути прийнятий до уваги.

Крім того, апелянтами не заперечуються наступні обставини: 1) при отриманні позивачем автомобіля на штраф майданчику було виявлено пропажу "двірників"; 2) автомобіль запустився лише за допомогою "прикурювання"; 3) рухатись на автомобілі було неможливо, оскільки акумуляторна батарея не приймала зарядки.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач має вид на проживання у Португалії; автомобіль був ввезений позивачем до України із Португалії у митному режимі: "тимчасове ввезення" і саме на цьому автомобілі позивач планував повернутися до Португалії, що, на думку судової колегії, додатково підтверджує доводи позивача про те, що він мав у Португалії роботу, прибув до України на відпустку з наміром своєчасно повернутися до виконання своїх трудових обов'язків у Португалії і, відповідно, про зрив цих планів.

Постанова Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 квітня 2010 року, якою визнано протиправними дії посадових осіб ДАІ, набрала законної сили лише у січні 2011 року, а питання про відшкодування шкоди розглядалося судами неодноразово і було вирішено в суді першої інстанції лише 17 травня 2011 року (постанова Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2011 року), тобто через півтора роки з дня порушення прав позивача.

Таким чином, судова колегія вважає, що через протиправні дії інспекторів ДАІ позивач зазнав моральної і матеріальної шкоди, у зв'язку з чим витратив значний час, зусилля та кошти (на придбання "двірників" і акумулятора, а також на правову допомогу і судовий збір) для того, щоб відновити стан, попередній перед порушенням його прав і, тому, висновки суду першої інстанції про стягнення матеріальної і моральної шкоди у визначених судом розмірах є правильними.

В ході апеляційного провадження представник позивача вимагав, зміни постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2011 року та збільшення розміру відшкодування моральної шкоди до 100 000 грн.

Судова колегія вважає неможливим задоволення таких вимог представника позивача виходячи з наступного.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2011 року (т.1 а.с.170) апеляційну скаргу УДАІ ГУМВС України в Одеській області задоволено частково.

Постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28 квітня 2010 року в частині стягнення з УДАІ ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 100 000 грн., матеріальної шкоди - 1 551 грн., витрат на правову допомогу - 10 000 грн. та державного мита - 1 015 грн. - скасовано.

Адміністративну справу направлено до Котовського міськрайонного суду Одеської області на новий розгляд в скасованій частині в іншому складі суду.

Судова колегія акцентує увагу, що позивач мав процесуальну можливість оскаржити цю ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку, однак своїм правом не скористався.

Також, позивач не оскаржував в апеляційному порядку постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2011 року в частині стягнення на його користь 12 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Таким чином є всі підстави вважати, що позивач був згоден з цією постановою та з сумою відшкодування моральної шкоди визначеною судом першої інстанції.

В даному апеляційному провадженні розглядаються апеляційні скарги УДАІ ГУМВС України в Одеській області та ГУДК України в Одеській області, які вважають, що позивачу взагалі не було спричинено моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, при цьому суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В даному ж випадку, апеляційна скарга позивача взагалі відсутня, тобто позивач не скористався своїм правом (передбаченим ст. 185 КАС України) на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, і тому, судова колегія немає підстав розглядати його вимоги про зміну судового рішення.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги УДАІ ГУ МВС України в Одеській області та Головного управління Державного казначейства України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 листопада 2014 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: