Ухвала суду № 41926018, 17.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10476/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії посадових осіб Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ «ДІЄСА» за адресою: м. Ужгород, вул. Баб'яка, буд48;

- скасувати Постанову Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області про накладення штрафних санкцій №582 від 04 грудня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Позивач мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28 листопада 2013 року в магазині «Ельдорадо» ТОВ «ДІЄСА» відповідачем - Державною інспекцією з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області - було проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при реалізації непродовольчих товарів. Підставами перевірки стали: звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва, Направлення відповідача на проведення перевірки №1028 від 27 листопада 2013 року, Наказ №138 від 27 листопада 2013 року, згода Держспоживінспекції України №03/7-11129-2013 від 26 листопада 2013 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000782 від 28 листопада 2013 року, відповідно до якого було виявлено наступні порушення:

- відсутня інформація про підприємства, що проводять ремонт і технічне обслуговування споживачів, що не відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- відсутнє маркування на виробі відповідно до законодавства про мови, що порушує вимоги ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, на підставі зазначеного вище акту перевірки, за розповсюдження продукції при відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію передбачена відповідальність, згідно п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», Державною інспекцією з питань прав захисту споживачів у Закарпатській області винесено постанову № 582 від 04 грудня 2013 року про накладення стягнень на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» в розмірі 136 950 грн (а.с.35),.

В подальшому, позивачем було подано заперечення щодо Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0000782 від 28 листопада 2013 року та припису, що в ньому міститься (а.с.36-40), та скаргу на постанову Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області від 04 грудня 2013 року №582 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с.42-47).

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами розгляду скарги Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів у своєму листі №3084-3-11/8 від 03 червня 2014 року відмовила у задоволенні вимог, викладених у скарзі позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (а.с.58).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача, а саме з Постановою про накладення стягнень № 582 від 04 грудня 2013 року, та вважаючи протиправними дії посадових осіб відповідача при проведенні позапланової перевірки магазину «Ельдорадо», позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з Положенням про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13 квітня 2011 року Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позапланові заходи, у разі звернення фізичних осіб про порушення суб'єктом господарювання її законних прав, здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватись захід та предмет перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва, що стало підставою для проведення перевірки, було складене на основі звернень фізичних осіб права яких були порушені позивачем внаслідок недотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

Крім того, позивач уже звертався до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних відділень в областях (у тому числі до відповідача по даній справі) про визнання протиправними (незаконними) та скасування згоди Держінспекції, про визнання протиправними та скасування направлень на проведення перевірки, про визнання незаконними дій посадових осіб Держінспекції щодо проведення перевірки на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі 826/18856/13-а - у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій посадових осіб Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області - задоволенню не підлягають.

Колегія суддів звертає увагу, що нормативно-правовим актом, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, є Закон України «Про захист прав споживачів».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що підставою для винесення постанови про накладення стягнень № 582 від 04 грудня 2013 року стало недотримання позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Згідно п.п.12 п.2 ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», інформація про продукцію повинна містити найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Апеляційний суд погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи належних доказів на спростування висновків Акту перевірки 000782 від 28 листопада 2013 року.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність у діях позивача порушень законодавства про захист прав споживачів, з огляду на вимоги, встановлені у п. 10, п. 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року №104.

Крім того, що у взаємозв'язку з наведеним та п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» - у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підсумовуючи зазначене вище, дослідивши матеріали та фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що дії посадових осіб відповідача при проведенні позапланової перевірки - законні, постанова про накладення стягнень №582 від 04 грудня 2013 року - прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» - є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2014 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18.12.2014 року.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.