Постанова № 41926002, 11.12.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року справа № 823/3488/14

м. Черкаси

12 год. 12 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Різника В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2014р. №12666-23 та податкову вимогу від 12.11.2014р. № 208-19 на суму 11376 грн. 22 коп. щодо нарахування орендної плати за землю.

Позов обґрунтовано тим, що позивач фактично не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, яка надана йому на підставі договору оренди від 10.04.2014р., по причині її самовільного захоплення іншими особами. 15 серпня 2014 року підписано договір про розірвання договору оренди землі. Однак, не зважаючи на дану обставину, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2014р. №12666-23 та податкову вимогу від 12.11.2014р. № 208-19 на суму 11376 грн. 22 коп. щодо нарахування орендної плати за землю. Вказані податкове повідомлення-рішення та податкова вимога прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача позов не визнав, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, оскільки згідно договору оренди землі від 10.04.2014р. громадянином ОСОБА_1 орендується земельна ділянка. 15 серпня 2014 року укладено договір про дострокове розірвання договору оренди землі. Отже, громадянин ОСОБА_1 володів земельною ділянкою протягом терміну дії договору. Таким чином прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.09.2014р. №12666-23 та податкової вимоги від 12.11.2014р. № 208-19 є правомірним та не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення та доводи позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області в особі начальника Головного управління Держземагенства у Черкаській області Гамана Петра Ілліча (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди землі, за яким в оренду передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7122880800:02:001:0451 площею 18,6718 га, сільськогосподарські угіддя - багаторічні насадження, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Боярської сільської ради Лисянського району Черкаської області (а.с. 11-16).

Відповідно до п. 9 вказаного Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 34316 грн. 71 коп. на рік.

На підставі зазначеного договору 28.04.2014р. державним реєстратором внесено відповідний запис №5494129 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наявною у матеріалах справи (а.с. 20).

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами п.п. 288.1 - 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди. Платником орендної плати є орендар. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно п. 286. 5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №8883-23 від 27.06.2014р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у сумі 23316 грн. 56 коп.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Листом Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області №831/23-12-15-041 від 21.07.2014р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

У зв'язку з неможливістю використання земельної ділянки за цільовим призначенням ОСОБА_1 подав до Головного управління Держземагенства у Черкаській області клопотання про розірвання вищезазначеного договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 2014 року між Орендодавцем та Орендарем укладено договір про розірвання договору оренди землі від 10.04.2014р., зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5494129 від 28.04.2014р., про що 26.08.2014р. державним реєстратором внесено відповідний запис №5494129 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наявною у матеріалах справи (а.с. 35).

У зв'язку з припиненням права оренди на земельну ділянку 27.08.2014р. ОСОБА_1 звернувся до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області із заявою про скасування податкового повідомлення-рішення №8883-23 від 27.06.2014р.

Листом Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області №1052/15-041 від 05.09.2014р. ОСОБА_1 повідомлено, що відділенням проведено перерахунок орендної плати за землю та визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у сумі 11376 грн. 22 коп. згідно сформованого податкового повідомлення-рішення №12666-23 від 05.09.2014р.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Головного управління ДФС у Черкаській області.

Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області №502/23-00-10-0210 від 06.11.2014р скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №12666-23 від 05.09.2014р. - без змін.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Пунктом 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Таким чином, ОСОБА_1, мав сплачувати плату за землю за фактичний період перебування земельної ділянки у його користуванні, тобто з 28.04.2014р. по 26.08.2014р.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3, п. 54.3, ст. 54 ПК України).

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесена податкова вимога форми «Ф» №208-19 від 12.11.2014р.

Посилання позивача на неможливість користування земельною ділянкою у зв'язку з тим, що частина земельної ділянки виорана та вироблена сільськогосподарською технікою невстановленими особами, судом не приймається до уваги, оскільки вказані недоліки земельної ділянки відображені в акті обстеження земельної ділянки від 15.04.2014р., однак позивач, не дивлячись на вказані недоліки прийняв відповідну земельну ділянку у користування, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 05.05.2014р.

Крім того, у справі відсутні докази щодо визнання договору оренди землі від 10.04.2014р. недійсним.

Оскільки, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Також суд звертає увагу, що податковий орган не здійснює контроль за належним виконанням сторонами умов договору, а проводить лише контроль за сплатою сум орендної плати, визначених відповідним договором.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області в суді обґрунтував свою позицію з посиланням на норми законодавства України.

Натомість позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не навів.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору в сумі 182 грн. 70 коп., що підтверджується квитанцією №17N857116 від 17.11.2014р. А тому, судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України в розмірі 1644 грн. 30 коп. (1827 грн. 00 коп. - 182 грн. 70 коп.)

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2014 року.