Постанова № 41925265, 10.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р. Справа№ 910/19902/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Підченко О.Ю.

за участю представників:

від позивача: Євсєєва І.П. за довіреністю від 12.05.2014;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2014

у справі №910/19902/14 (суддя Балац С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта»

про стягнення 3169,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта» (далі - відповідач) про стягнення 3169,60 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі №910/19902/14 у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2014 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.12.2014.

У судове засідання 10.12.2014 з'явився представник позивача.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду у даній справі скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ - СТРАХУВАННЯ", як страховиком, (далі - позивач) та Публічним акціонерним товариством "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (далі - страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту від 31.08.2012 № 714/12-Т/Дп/04 (далі - Договір добровільного страхування).

Відповідно до предмету Договору добровільного страхування, позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, зокрема, "Kia Cerato" із державним номерним знаком АЕ 5694 СМ (далі - застрахований ТЗ).

09.07.2013 на вул. Нова Кільцева Дорога у місті Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу "Volkswagen Passat" із державним номерним знаком 00026КІ (VIN код 000524), яким керував Лантвойт Олег Борисович.

Факт ДТП підтверджується Довідкою, виданою ДПС Оболонського РУГУ МВС України в місті Києві, та Відомостями про ДТП № 9228856, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 23.08.2013 у справі № 756/10265/13-п (провадження № 3/756/4535/13) встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм Лантвойт О.Б. (далі - винна особа) у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

СПД Фатюк Ю.В. виставлено страхувальникові рахунок від 17.07.2013 №0000000783, згідно з яким загальна вартість відновлюваного ремонту застрахованого ТЗ складає 3679,60 грн.

Позивачем на підставі Договору добровільного страхування, рахунку від 17.07.2013 № 0000000783 та Страхового акту від 19.07.2013 № 714\12-Т\Дп\04-36-1 здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 3679,60грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.07.2013 № 14381, засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. Страхова виплата була перерахована позивачем на поточний рахунок СПД Фатюк Ю.В.

За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.

Згідно інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України, станом на момент настання ДТП, транспортний засіб "Volkswagen Passat" (VIN код wvwzzz3cz7z000524), яким керувала винна особа, згідно Полісу серії АВ № 9561709 (далі - Договір обов'язкового страхування) забезпечений страховиком - відкритим акціонерним товариством НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ОРАНТА" (далі - відповідач), а страхувальником за Договором обов'язкового страхування є Військова частина № 1498. Відповідно до Договору обов'язкового страхування ліміт за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн, а франшиза - 510,00 грн.

Так, позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, 23 січня 2014 року надіслав відповідачеві лист-претензію від 20.01.2014 № 200114-5378/к, відповідно до якої просив відповідача відшкодувати виплачену суму страхового відшкодування.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором обов'язкового страхування. Наведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача страхового відшкодування за мінусом франшизи в розмірі 510,00 грн, а саме в сумі 3.169,60 грн.

У своєму рішенні Господарський суд міста Києва зазначає, що виключно Звіт (або висновок експерта) про вартість матеріального збитку може підтвердити розмір завданого матеріального збитку.

Проте, відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язанний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Зі змісту вказаних приписів Закону вбачається, що обов'язок з визначення причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків, завданих майну потерпілої особи, покладається на страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, тобто відповідача.

У свою чергу, відсутність вказаних дій з боку відповідача не позбавляє позивача права на отримання відшкодування в межах понесених витрат у вигляді виплаченого страхового відшкодування.

Також з врахуванням приписів ст. 993, 1191 ЦК України слід зазначити, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Тобто, визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

З урахуванням вимог п. 36.4, ст. 36 Закону, рахунок-фактура №0000000783 від 17.07.2013, калькуляція (Audatex) №ФД00002216 від 17.07.2013 та платіжне доручення №14381 від 22.07.2013 є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Разом з тим, з положень п. 36.2 ст. 36 Закону вбачається, що під оціненою шкодою в ньому розуміється також і шкода, щодо якої страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування без проведення оцінки та без експертизи пошкодженого майна. В даному випадку дії страховика щодо перерахування страхового відшкодування безпосередньо особі (СТО), яка здійснила ремонт пошкодженого транспортного засобу, переконливо свідчать про досягнення відповідної згоди між сторонами договору страхування.

Крім цього, ані Законом України «Про страхування», ані договором страхування, що укладені між позивачем та страхувальником, не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням виключно Звіту суб'єкта оціночної діяльності. отже, правомірним є визначення позивачем розміру страхового відшкодування на підставі рахунку та ремонтної калькуляції.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 та задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі №910/19902/14 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі №910/19902/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д, ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м, Київ, вул. Борщагівська, 154, ЄДРПОУ 33908322) 3169,60 грн. основного боргу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д, ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м, Київ, вул. Борщагівська, 154, ЄДРПОУ 33908322) 1827,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д, ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м, Київ, вул. Борщагівська, 154, ЄДРПОУ 33908322) 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

6. Матеріали справи №910/19902/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

Л.В. Чорна