Постанова № 41924261, 10.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2014 р. Справа № 922/3707/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суд апеляційну скаргу відповідача (вх.№3702Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 21.10.14 у справі № 922/3707/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрнафтомаш", м. Мерефа

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ППН-Трейд", м. Харків

про стягнення 126 330,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрнафтомаш", м. Мерефа (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ППН-Трейд", м. Харків про стягнення 126330,00 грн., з посиланням на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за Договором № 1-2012 на монтаж та установку обладнання (УПУС-40) установка по переробці вуглеводневої сировини в пгт. Варва, Чернігівської області від 21.01.2012 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 126330,00 грн. та судові витрати.

20.10.2014 року відповідач надав до суду клопотання про відстрочення виконання рішення до 1.07.2015р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2014 року по справі №922/3707/14 ( суддя Жиляєв Є. М.) позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ППН-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрнафтомаш" - 126330,00 грн. заборгованості за Договором № 1-2012 від 21.01.2012 року, 2526,60 грн. судового збору.

Крім того, в мотивувальній частині рішення в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення по справі відмовлено, з посиланням на відсутність виключних обставин, передбачених ст. 121 ГПК.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для справи, просить змінити рішення господарського суду задовольнивши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення.

В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги твердження боржника про важкий фінансовий стан та відсутність фінансових ресурсів для негайного погашення заборгованості, та на те, що примусове виконання рішення суду може привести до блокування рахунків підприємства, наслідком чого може стати повне зупинення діяльності підприємства та призведе до банкрутства і ліквідації відповідача.

Представники позивача та відповідача не скористались своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 08.12.2014р., хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення копій ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р.

Колегія суддів, враховуючи, що судом вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, правову позицію відповідача викладено в апеляційній скарзі і нових доказів сторонами не надано, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 21 січня 2012 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено Договір № 1-2012 на монтаж та установку обладнання (УПУС-40) установка по переробці вуглеводневої сировини в пгт. Варва, Чернігівської області, відповідно до якого відповідач поручив, а позивач згідно з умовами Договору прийняв на себе зобов'язання по монтажу та установці (УПУС-40) установка по переробці вуглеводневої сировини на об'єкті замовника (відповідача) за адресою: пгт. Варва, Чернігівської області (п.1.1).

У п. 2.1 договору сторони передбачили, що перелік робіт, зазначених у п. 1.1 договору включає в себе проведення монтажу та установки УПУС-40, підключенням КІПіА, промисловими випробуваннями з виходом на непреривний режим роботи.

Пунктами 3.2, 4.3 договору встановлено, що по закінченню робіт передбачених договором складається відповідний Акт виконаних робіт; виконавець (позивач) зобов'язаний по закінченню робіт спільно з Актом виконаних робіт передати замовнику (відповідачу) копії паспортів на встановлене устаткування.

У п. 3.3 договору зазначено, що відповідач (замовник) зобов'язався, зокрема, своєчасно прийняти до виконання та сплатити проведенні позивачем (виконавцем) роботи в розмірі та у строки, передбачені цим договором.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

На виконання умов договору позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт: № ОУ-0000001 від 11.10.2012 року на суму 38760,00 грн., № ОУ-0000002 від 23.10.2012 року на суму 46560,00 грн. та № ОУ-0000003 від 29.10.2012 року на суму 41010,00 грн. Зазначені акти підписані представниками сторін та засвідчені печатками (арк. справи 10-12).

Судом першої інстанції обґрунтовано визначено, що загальна вартість виконаних позивачем робіт згідно з переліченими Актами складає 126330,00 грн.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що вартість робіт складає 100.000,00 грн. Оплата робіт здійснюється замовником (відповідачем) після виконання робіт передбачених договором та підписання Акту виконаних робіт.

Отже, згідно з умовами договору відповідач повинен був здійснити оплату вартості робіт прийнятих за актами приймання – передачі, що ним не виконано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, доказів оплати виконаних робіт за підписаними актами не надав та задовольнив позов щодо стягнення заборгованості у сумі 126330,00 грн.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов’язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Згідно зі ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення.

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що задоволення заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення можливе тільки у виключних випадках, виходячи із конкретного характеру обставин, які ускладнюють або виключають зовсім виконання рішення. Такими обставинами, зокрема, можуть бути відсутність майна, яке по рішенню суду може бути передано стягувачеві, стихійне лихо, інші надзвичайні події.

Отже, для вирішення питання про надання відстрочки виконання рішення, суд повинен дослідити наявність зазначених обставин і тільки у винятковому випадку відстрочити виконання рішення.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Посилання боржника на складний фінансовий стан підприємства безпідставне, так як боржник не надав суду доказів своєї економічної неплатоспроможності, відсутності чи наявності грошових коштів на своїх рахунках, відсутності майна, наявності дебіторської заборгованості та інших документів, підтверджуючих неможливість виконання рішення суду, тобто не довів наявність виняткових обставин, які б могли бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що стягувач та боржник є комерційними підприємствами приватної форми власності, які несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Крім того, боржник, підписуючи з ТОВ "Компанія Укрнафтомаш" договір № 1-2012 на монтаж та установку обладнання (УПУС-40) установка по переробці вуглеводневої сировини та приймаючи згідно нього виконані роботи, брав на себе відповідні зобов’язання та всі ризики, з ним пов’язані, та на протязі дії договору з моменту настання строку розрахунку боржником не вжито достатніх та належних заходів на погашення заборгованості.

Судова колегія вважає, що складний фінансовий стан підприємства не є виключним випадком та не може бути підставою для відстрочки виконання рішення.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його зміни, керуючись ст. ст. 525, 526, 837 ЦК України, ст. ст. 101- 105, 115, 121 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 21.10.14 у справі №922/3707/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10.12.14

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.