Рішення № 41924016, 09.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р. Справа № 18/078-12

Розглянувши матеріали справи за позовом Підприємства «GBM-Україна», заснованого на власності австрійської фірми «GBM Handels-und Vertretungs GMBH» (Іноземного підприємства «Інвестиційна компанія «Гарант-Капітал»)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті»

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Сервіс»

Про стягнення 138688430,34 грн. та зобов'язання вчинити дії

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Григорян Г.Г.

Від відповідача: Кошліченко В.С.

Від третьої особи: Науменко С.О.

Від Скавронського М.А.- Кравченко Т.Т.

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №18/078-12 за позовом Підприємства «GBM-Україна», заснованого на власності австрійської фірми «GBM Handels-und Vertretungs GMBH» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 138688430,34 грн. та зобов'язання вчинити дії.

Провадження у справі №18/078-12 порушено відповідно до ухвали суду від 10.08.2012 року та призначено справу до розгляду на 28.08.2012 року. Також, відповідно до ухвали суду від 10.08.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфініті Сервіс».

В судовому засіданні 11.10.2012 року за клопотанням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» провадження у справі було зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду м. Києва № 5011-64/9905-2012.

Зокрема, у справі № 18/078-12 позивачем заявлено позов про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 0626/01 від 26.06.2007 року та зобов'язання вчинити дії на підставі відступленого права вимоги, що оскаржується в матеріалах справи Господарського суду м. Києва № 5011-64/9905-2012, тому обставини щодо дійсності відповідного Договору відступлення права вимоги за Кредитним договором № 0626/01 від 26.06.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк» та Підприємством «GMB-Україна», впливають на наявність у позивача у справі № 18/078-12 права звернення з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 0626/01 від 26.06.2007 року.

До Господарського суду Київської області 24.09.2014 року від третьої особи - ТОВ «Інфініті Сервіс» надійшла заява про поновлення провадження у справі, оскільки справу № 5011-64/9905-2012 вже розглянуто (копію рішення додано до клопотання) з винесення рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Оскільки, обставини, що зумовили зупинення провадження у справі відпали, провадження у справі № 18/078-12 було поновлено ухвалою від 08.10.2014 року та призначено справу до розгляду на 28.10.2014 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору у судове засідання 28.10.2014 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 18.11.2014 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору у судове засідання 18.11.2014 року не з'явився.

Заслухавши у судовому засіданні 18.11.2014 року пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався до 09.12.2014 року.

Також, 24.11.2014 року позивачем було подано до суду клопотання про витребування у третьої особи додаткових документів, яке було відхилено в судовому засіданні 09.12.2014 року як необгрунтоване, оскільки докази, які просить витребувати позивач, не пов'язані з заявленим в позові предметом спору.

Також, в судовому засіданні 09.12.2014 року судом було відхилено клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи арбітражного керуючого Серебрякова О.В., якого призначено розпорядником майна ТОВ «Інфініті» у справі про банкрутство останнього № Б3/081-12/24, оскільки відповідач є стороною у справі, і арбітражний керуючий в процедурі банкрутсва відповідача автоматично набуває відповідних прав та обов'язків у визначених законом межах, тому відсутня необхідність в окремому його залученні як самостійного учасника судового процесу.

В судовому засіданні 09.12.2914 року позивач подав клопотання № 8 від 08.12.2014 року про заміну його правонаступником у зв'язку зі зміною назви підприємства. Зокрема, позивач зазначив, що 12.12.2012 року позивача у справі - Підприємства «GBM-Україна», заснованого на власності австрійської фірми «GBM Handels-und Vertretungs GMBH» було перейменоване в Іноземне підприємство «Інвестиційна компанія «Гарант-Капітал», що підтверджується Рішенням засновника Підприємства «GBM-Україна», заснованого на власності австрійської фірми «GBM Handels-und Vertretungs GMBH» від 12.12.2012 року.

Таким чином, позивачем у справі є Іноземне підприємство «Інвестиційна компанія «Гарант-Капітал», про що в судовому засіданні 09.12.2014 року було винесено відповідну ухвалу.

Третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфініті Сервіс» було подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 138688430,34 грн., яка включена до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство відповідача - ТОВ «Інфініті» № Б3/081-12/24.

Також, в судовому засіданні 09.12.2014 року представником громадянина Скавронського Миколи Андрійовича, було подано клопотання про залучення останнього до участі у справі в якості третьої осби без самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні 09.12.20914 року громадянина Скавронського Миколу Андрійовича було залучено в якості третьої осби без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про що винесено відповідну ухвалу.

Щодо поданих третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфініті Сервіс» та представником громадянина Скавронського Миколи Андрійовича клопотань про скасування заходів забезпечення позову, суд встановив, що такі клопотання є передчасними і не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 26.06.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-Банк», правонаступником майна, прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк» (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфініті» (далі - відповідач) був укладений Кредитний договір №0626/01 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Банк зобов'язався надати відповідачу кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії, ліміт якої не перевищує 16 900 000,00 доларів США для інвестування в будівництво котеджного житлового комплексу «Місто Сонця» і на поповнення обігових коштів із сплатою 14% річних.

У період із 26.06.2007 року по 02.04.2012 року до Кредитного договору було внесено ряд змін, що стосувались типу кредитної лінії, ліміту кредитування, строку погашення кредиту та відсотків за кредитом.

З урахуванням останніх змін і доповнень до Кредитного договору ліміт кредитної лінії було збільшено до 136 000 000,00 грн., а відповідач зобов'язався остаточно погасити кредит не пізніше 26.06.2012 року.

Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, перерахувавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується виписками Банку по особовому рахунку відповідача.

Однак, Позичальник (відповідач) не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором щодо сплати процентів та своєчасного погашення кредиту.

У відповідності з розрахунком, що додається до позовної заяви, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 138 688 430,34 грн., в тому числі:

135 905 624,00 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом;

2 782 806,34 грн. - сума простроченої заборгованості за нарахованими процентами за період користування кредитом.

01.06.2012 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк» і Підприємством «GBM-Україна», заснованого на власності австрійської фірми «GBM Handels-und Vertretungs GMBH» (надалі - позивач) було укладено Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором (далі - Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором).

Про укладення Договору відступлення права вимоги за Кредитним договором відповідач був повідомлений відповідно до вимог статті 516 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 Договору відступлення права вимоги за Кредитним договором Банк відступив, а позивач набув право вимоги до відповідача, що належало Банку на підставі Кредитного договору з усіма наступними змінами та доповненнями.

Пунктом 2 Договору відступлення права вимоги за Кредитним договором встановлено, що позивач одержує замість Банку право вимагати від відповідача належного виконання всіх визначених зобов'язань за Кредитним договором, зокрема: право вимагати сплати грошових коштів, наданих в якості кредиту, в сумі 135 905 624,00 грн.; право вимагати сплати процентів, нарахованих Банком за користування кредитом до моменту відступлення позивачу в сумі 2 782 806,34 грн.

Після укладення Договору відступлення права вимоги за Кредитним договором позивач не здійснював подальше нарахування відповідачеві процентів за користування кредитом.

За наслідками розгляду спору у справі Господарського суду м. Києва № 5011-64/9905-2012 щодо дійсності Договору відступлення права вимоги за Кредитним договором № 0626/01 від 26.06.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк» та Підприємством «GMB-Україна», винесено рішення, яким в задоволенні позову відмовлено, чим підтверджено дійсність Договору відступлення права вимоги за Кредитним договором № 0626/01 від 26.06.2007 року.

Для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором між Банком та відповідачем був укладений Договір іпотеки від 26.06.2007 року (далі - Договір іпотеки), згідно якого відповідач передав Банку в іпотеку належні йому на праві власності 22 земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, Крюківщинська сільська рада, загальною площею 39,3376 га.

01.06.2012 року між Банком і позивачем був укладений Договір відступлення прав за Договором іпотеки (надалі - Договір відступлення прав за Договором іпотеки).

Про укладення договору відступлення прав за Договором іпотеки відповідач був повідомлений відповідно до статті 24 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до пункту 4 Договору відступлення прав за Договором іпотеки Банк передав, а позивач прийняв всі права вимоги за Договором іпотеки.

Пунктом 1 частини 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Таким чином, судом встановлено, що позивач, правонаступником якого є Іноземне підприємство «Інвестиційна компанія «Гарант-Капітал», набув всіх прав та обов'язків, які належали первісному кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-Банк» (правонаступником майна, прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк») за Кредитним договором №0626/01 та Договором іпотеки від 26.06.2007 року.

Позивач зазначає, що відповідач, крім невиконання зобов'язань щодо погашення кредиту та сплати процентів, в порушення вимог статті 526 Цивільного кодексу України та частини першої статті 193 Господарського кодексу України не виконує й інші зобов'язання за Кредитним договором і Договором іпотеки, а саме:

- жодного разу не повідомляв ні Банк, ні позивача про закриття та/або відкриття рахунків в банківських та інших фінансових установах, зміну номерів банківських рахунків тощо;

- жодного разу не звертався ні до Банку, ні до позивача для отримання письмової згоди на вчинення дій, пов'язаних із зміною прав власності на предмет іпотеки, на здачу його в оренду, суборенду, користування, на будівництво на земельній ділянці жилих або нежилих будівель, а також на їх введення в експлуатацію та набуття права власності на дані будівлі;

- не передав в іпотеку будівлі, які розташовані на земельній ділянці.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить за наслідками розгляду спору стягнути з відповідача кредитну заборгованість в сумі 138 688 430,34 грн., в тому числі 135 905 624,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 2 782 806,34 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами за період користування кредитом. Також, позивач просить суд зобов'язати відповідача на виконання абз. «е» підпункту 4.1 пункту 4 Договору іпотеки передати в іпотеку будівлі, збудовані на переданих в іпотеку земельних ділянках, а саме, розташовані за адресами: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, будинок 1, вул. Софіївська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, вул. Віденська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18.

Згідно з абзацом «а» підпункту 4.1 пункту 4 Договору іпотеки Іпотекодавець (відповідач) зобов'язаний отримати письмову згоду Іпотекодержателя на вчинення дій, пов'язаних із зміною прав власності на предмет іпотеки, а також на здачу його в оренду, суборенду, користування, тощо.

Згідно з абзацом «є» підпункту 4.1 пункту 4 Договору іпотеки Іпотекодавець (відповідач) зобов'язаний отримувати письмову згоду Іпотекодержателя на будівництво на земельній ділянці жилих або нежилих будівель, а також на їх введення в експлуатацію та набуття права власності на дані будівлі. В разі, якщо згадані дії будуть проведені без отримання згоди Іпотекодержателя, вони вважаються такими, що не мають юридичної сили.

Згідно з абзацом «е» підпункту 4.1 пункту 4 Договору іпотеки Іпотекодавець зобов'язаний передати в іпотеку будівлі, які розташовані на земельній ділянці, після набуття ним права власності на них.

Також підпунктом 5.2 пункту 5 Договору іпотеки передбачене право Іпотекодержателя стягнути з Іпотекодавця штраф у розмірі 1 % від предмету іпотеку за невиконання або неналежне виконання підпунктів «а», «б», «г», «д», «е», «є» пункту 4.1.

В обґрунтування вимоги про передачу будівель в іпотеку позивач зазначив, що при виїзді на місце розташування земельних ділянок, що є предметом іпотеки, позивачем було виявлено, що на переданих в іпотеку земельних ділянках без згоди Банку та позивача зведені будівлі з розміщеними на них табличками з поштовими адресами, а саме на вул. Парковій, будинок 1, вул. Софіївській, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, вул. Віденській, будинки 1,2,3,4,5,6,7,8,9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 та об'єкти незавершеного будівництва. Крім того, на переданих в іпотеку земельних ділянках без згоди Банку та позивача прокладені мережі інженерної інфраструктури, а саме електричні, каналізаційні, водопровідні, телефонні, а також трансформаторні підстанції та інші об'єкти, які знаходяться у власності і на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті Сервіс», заснованого на 100% частці Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті».

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки, а також відчужувати предмет іпотеки.

На підставі ч. 4 ст. 16 Закону України «Про іпотеку» після завершення будівництва будівля (споруда), житловий будинок або житлова квартира залишається предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 7 цієї статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків , передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи норми ст.ст. 6, 9, 16 Закону України «Про іпотеку» суд не приймає заперечення відповідача та третіх осіб щодо ненабуття права власності на об'єкти нерухомості відповідачем та відсутність підстав для застосування абз. «е» підпункту 4.1 пункту 4 Договору іпотеки, оскільки безумовний перехід об'єктів нерухомості, розташованих на переданих в іпотеку земельних ділянках, в іпотеку визначений нормами чинного законодавства не залежно від оформлення права власності на такі об'єкти і від того, хто є власником об'єктів будівництва, в тому числі незавершеного.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача передати в іпотеку будівлі, збудовані на переданих в іпотеку земельних ділянках, а саме, розташовані за адресами: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, будинок 1, вул. Софіївська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, вул. Віденська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З огляду на норму ст. 6 Закону України «Про іпотеку» суд не приймає посилання третьої особи - громадянина Скавронського Миколи Андрійовича на набуття ним права власності на один зі спірних об'єктів нерухомості, оскільки всі об'єкти нерухомості розташовані на земельних ділянках, переданих в іпотеку, тому вражаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості в сумі 138 688 430,34 грн., в тому числі 135 905 624,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 2 782 806,34 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами за період користування кредитом, судом встановлено наступне.

18.07.2012 року Господарським судом Київської області було порушено справу № Б3/081-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті». Відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 14.11.2013 року у справі № БЗ/081-12/24 Підприємства «GBM-Україна», заснованого на власності австрійської фірми «GBM Handels-und Vertretungs GMBH», що в подальшому було перейменовано на Іноземне підприємство «Інвестиційна компанія «Гарант-Капітал» було визнано кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» з вимогами на загальну суму 138 688 430, 34 грн. і включено їх до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, у справі № Б3/081-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» позивача визнано кредитором з грошовими вимогами, заявленими до стягнення у справі, що розглядається № 18/078-12, що підтверджується ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2013 року.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, враховуючи, що заявлена до стягнення у даній справі заборгованість включена до реєстру вимог кредиторів у справі № Б3/081-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» і позивача визнано кредитором з відповідними грошовими вимогами, що підтверджується ухвалою від 14.11.2013 року, провадження у справі № 18/078-12 в частині стягнення кредитної заборгованості в сумі 138 688 430,34 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню в частині зобов'язання відповідача передати в іпотеку будівлі, збудовані на переданих в іпотеку земельних ділянках, а саме, розташовані за адресами: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, будинок 1, вул. Софіївська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, вул. Віденська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18. В частині стягнення кредитної заборгованості в сумі 138 688 430,34 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в частині, яка підлягає сплаті з задоволеної позовної вимоги немайнового характеру (на момент подання позову), відповідно в сумі 1047 грн.

Щодо поданих третіми особами клопотань про скасування вжитих ухвалою суду від 13.08.2012 року заходів забезпечення позову у справі № 18/078-12 суд зазначає, що ухвалою від 13.08.2012 року у справі № 18/078-12 було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову 138 688 430,34 грн. та спірне нерухоме майно, про передачу якого в іпотеку ставиться вимога в позові, для чого також було заборонено здійснювати дії по розпорядженню та реєстрації щодо спірного майна.

Таким чином, арешт, накладений ухвалою суду від 13.08.2012 року у справі № 18/078-12 безпосередньо пов'язаний з предметом спору у справі № 18/078-12 в обсязі, заявленому позивачем в якості позовних вимог. Оскільки, заходи забезпечення позову вжиті з метою забезпечення виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог і за наслідками розгляду спору позов задоволено, зокрема, в частині зобов'язання передачі майна в іпотеку, до виконання такого судового рішення підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Оскільки, за наслідками розгляду спору позовні вимоги у відповідній частині про передачу об'єктів нерухомості в іпотеку задоволені та прийнято рішення про передачу об'єктів нерухомості в іпотеку, яка згідно зі ст.6 Закону України «Про іпотеку» зберігає чинність незалежно від переходу права власності на предмет іпотеки, до виконання судового рішення та встановлення пов'язаного з іпотекою обтяження скасування заходів забезпечення позову є передчасним.

При цьому, якщо особа вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржнику, така особа не позбавлена права звернутись до суду з позовом про виведення її майна з-під арешту. Третя особа - Скавронський М.А. не був учасником спірних правовчідносин, зокрема, на момент виникнення у позивача права вимоги щодо передчі спірних об'єктів в іпотеку, тому правомірність набуття нею прав на об'єкт нерухомості, в обсязі, що стосується предмету спору, має бути встановлена в передбаченому чиним законодавством порядку. В будь-якому випадку, набуття третьою особою права власності на об'єкт, який розташований на переданій в іпотеку земельній ділянці, не впливає на суть спору щодо передачі такогт об'єкту в іпотеку.

Зняття арешту з грошових коштів відповідача можливе за обґрунтованим клопотанням з врахуванням положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Однак, подане третьою особою - ТОВ «Інфініті Сервіс» клопотання про скасування заходів забезпечення позову взагалі не обґрунтоване.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Оскільки, суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 13.08.2012 року у справі № 18/078-12 на даній стадії судового процесу, питання про скасування забезпечення позову в порядку ст. 68 Господарського процесуального кодексу України не підлягає розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, п. 2 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфініті» (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Мічурина, 10а, код 32619605) передати Іноземному підприємству «Інвестиційна компанія «Гарант-Капітал» (03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, код 30701357) в іпотеку будівлі, збудовані на переданих в іпотеку земельних ділянках, а саме, розташовані за адресами: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Паркова, будинок 1, вул. Софіївська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, вул. Віденська, будинки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Мічурина, 10а, код 32619605) на користь Іноземного підприємства «Інвестиційна компанія «Гарант-Капітал» (03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, код 30701357) 1047 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішення законної сили.

4. В частині стягнення кредитної заборгованості в сумі 138 688 430,34 грн. провадження у справі припинити.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 16.12.2014 р.