Ухвала суду № 41923613, 04.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2014 р.Справа № 820/14803/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2014р. по справі № 820/14803/14

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції

до Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Комінтернівського району м. Харкова

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду позовом до Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Комінтернівського району м. Харкова, в якому просив стягнути з відповідача - Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Комінтернівського району м. Харкова на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (61200, м. Харків, пл. Конституції, 1, Палац Праці, 3-й під'їзд, 4 поверх, код ЄДРПОУ 21224442) на р/р 37171200800020 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, суму заборгованості у розмірі 8303,78 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2014р. по справі № 820/14803/14 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення по справі № 641/10116/14-к за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, яка знаходиться в провадженні судді Комінтернівського районного суду м. Харкова І.М. Мельник.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 04.12.2014 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені справи є взаємопов'язаними, оскільки без встановлення винної особи неможливо встановити правомірність прийнятого рішення позивача з урахуванням положень с. 161 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості, що виникла у зв'язку з несплатою сум на підставі рішень Фонду про застосування до страхувальника - відповідача фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення по справі № 641/10116/14-к за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 (колишнього директора Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Комінтернівського району м. Харкова) за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 366 КК України (по факту незаконності одержання путівки на санаторно-курортне лікування ОСОБА_2.).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Отже, дана підстава виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС, допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо, тобто коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Отже, зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Як на підставу, заявлених у справі вимог, Фонд посилається на прийняті ним рішення про стягнення суми витрат на путівку.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення зобов'язань у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування зобов'язань та/або наявність або відсутність вини конкретної посадової особи не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким здійснені нарахування, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції без достатніх підстав прийнято судове рішення про зупинення провадження у справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2014р. по справі № 820/14803/14 скасувати.

Справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції до Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Комінтернівського району м. Харкова про стягнення заборгованості направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Бартош Н.С. Подобайло З.Г.