Ухвала суду № 41923606, 25.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р. Справа № 876/3080/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Матковської З. М., Гулида Р. М.,

за участю секретаря Гнатик А. З.

представника позивача Чудик Р. Я.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства "Руслан" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 819/2418/13-а за позовом Козівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до Фермерського господарства "Руслан" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2013 року Козівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області звернулася з адміністративним позовом до Фермерського господарства "Руслан", яким просила стягнути з відповідача орендну плату за землю у розмірі 2261,20 грн за рахунок готівки та з банківських рахунків відповідача.

Позов мотивує тим, що у відповідача виник податковий борг в сумі 2261,20 грн, який в добровільному порядку ним не сплачено.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року позов задоволено.

Стягнено з рахунків у банках боржника та за рахунок готівки Фермерського господарства "Руслан" податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 2261,20 грн.

З таким рішенням суду не погодився відповідач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що відповідач є звільненим від сплати орендної плати за землю як платник фіксованого сільськогосподарського податку за земельні ділянки, які використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Представник позивача в судовому надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч і був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість з орендної плати за землю виникла у відповідача з самостійно поданої декларації з плати за землю, а отже є узгодженою.

Позивачем направлялась відповідачу податкова вимога №2 від 30 січня 2013 року.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України до обов'язків платника податку належить сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 102.4 пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України податковий борг, що виник у зв'язку із відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податного боргу.

Щодо твердження апелянта про звільнення його від сплати орендної плати за землю як платника фіксованого сільськогосподарського податку за земельні ділянки, які використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, то таке є беззмістовним.

Зокрема відповідно до статті 307 ПК України платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками таких податків і зборів:

а) податку на прибуток підприємств;

б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

в) збору за спеціальне використання води;

г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

Податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відтак законодавством України не передбачено звільнення платників фіксованого сільськогосподарського податку від сплати орендної плати за землю.

Відтак, оскільки сума вказаного податкового боргу є узгодженою, податковим органом вчинено усі, передбачені законом дії для стягнення цього боргу, а відповідачем не наведено причин, які б унеможливили таке стягнення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача в дохід орендодавця податковий борг в сумі 2261,20 грн з банківських рахунків відповідача.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Руслан" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 819/2418/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Матковська З. М.

Гулид Р. М.

Повний текст ухвали складено 30 листопада 2014 року