Ухвала суду № 41923581, 10.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 759/10904/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Лук`яненко Л.М. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії, та просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка полягає у тому, що відповідач не здійснив дії щодо направлення позивачу рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям за період з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року наступного дня після прийняття відповідачем цього рішення; визнати рішення відповідача про призначення позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям за період з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року таким, що не відповідає частині 3 статті 46 Конституції України; визнати неправомірною бездіяльність відповідача, яка полягає у тому, що відповідач не забезпечив виконання положень ч. З ст. 46, ст. 48 Конституції України на території Святошинського районну міста Києва для категорії малозабезпечених громадян України працездатного віку; визнати неправомірними дії відповідача, які, в порушення ст. 64 Конституції України, полягають у обмеженні конституційного права позивача на соціальний захист, а саме права на забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу державної соціальної допомоги за період з 01 серпня 2013 р. по 31 січня 2014 р. до рівня, визначеного в частині 3 статті 46 Конституції України з подальшою виплатою позивачу недоотриманої ним суми за вказаний період; в порядку підготовки справи до розгляду, витребувати з відповідача рішення про призначення позивачу державної соціальної допомоги за період з 01 серпня 2013 р. по 31 січня 2014 р.; заяву ОСОБА_2 про призначення державної соціальної допомоги від 05.08.2013 р.; Декларацію ОСОБА_2 про доходи та майновий стан від 05.08.2013 р.; Довідку про доходи ОСОБА_2, видану Святошинським РЦЗ м. Києва у серпні 2013 р.; довідку про склад сім'ї; розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї за серпень 2013 р.; розрахунок державної соціальної допомоги за серпень 2013 р.

Позов обгрунтовано тим, що при призначенні йому державної соціальної допомоги, відповідачем не було враховано того факту, що дана допомога є основним джерелом існування позивача, а тому її розмір повинен відповідати рівню, встановленому ч. 3 ст. 46 Конституції України.

Суддею Святошинського районного суду м. Києва залучено до розгляду справи в якості відповідача управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 р. в позові відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено доводи аналогічні позовній заяві.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч. ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації.

Із довідки від 21.01.2014 року №207/37/02/12 про отримання (неотримання) допомоги вбачається, що з 01.08.2013 року по 31.11.2013 року відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" позивач щомісячно отримував державну соціальну допомогу в розмірі 180,65 грн., а з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року 191грн. 84 коп.(а. с. 5).

Позивач не погодився, що при призначенні розміру державної соціальної допомоги відповідач керувався Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" і ст. 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", вважає, що розмір державної соціальної допомоги не відповідає вимогам ч. 3 ст. 46 Конституції України, чим порушено встановлену конституційну гарантію його права на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

У 2013 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 75 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму. Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у 2013 році не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї. Зазначене встановлено статтею 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік".

У 2014 році, відповідно до статті 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму. Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у 2014 році не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім»ї.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір державної соціальної допомоги визначається відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та Закону України Про Державний бюджет України на відповідний рік, про що чітко зазначено в Законі України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні державної соціальної допомоги у розмірах 180,65 грн. за період з 01.08.2013 року по 31.11.2013 року та 191,80 грн. за період з 01.12.2013 року по 31.01.2014 року Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація керувалася ст. 9 Закону України "Про державний бюджет на 2013 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" відповідно та ст. 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому твердження позивача про те, що відповідач не керувався принципом верховенства права та не застосував положення ч. 3 ст. 46 Конституції України, є безпідставними.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянтів не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2014 р., залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.