Ухвала суду № 41923578, 10.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/9665/14 Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Курильця В.І. від 08.09.2014 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а/750/6035/13 та зобов'язати відповідача вжити всіх заходів, передбачених Законами України «Про виконавче провадження» та «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з метою виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року.

Позов обґрунтовано тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не було виконано судове рішення, тому не було підстав для закінчення виконавчого провадження ВП № 41368705.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2014 р. позов задоволено: визнано незаконною та скасовано постанову від 08 вересня 2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 41368705 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а/750/6035/13 та зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області вжити заходів, передбачених Законами України «Про виконавче провадження», «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з метою виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року №2-а/750/6035/13.

Суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду боржником не було виконано.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2014 р., як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що державним виконавцем були вчинені всі дії передбачені ст. 75,89 Закону України «Про виконавче провадження», тобто дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства, постанова про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2014 року прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч. ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25.12.2013 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а/750/6035/13-а, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова про зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 21 грудня 2012 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2012 року № 952 з врахуванням в грошовому забезпеченні доплати, яку ОСОБА_2 отримувала за службу 20 і більше років на посадах слідчих відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1592 від 31 грудня 1996 року та з урахуванням перерахунку, проведеного Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2011 року, з врахуванням виплачених за вказаний період коштів.

Постановою старшого державного виконавця Курильця В. І. від 08.09.2014 року виконавче провадження ВП № 41368705 за виконавчим листом № 2-а/750/6035/13, закінчено на підставі п.11 ч.1 ст. 49, ст.75 Закону України "Про виконавче провадження". У постанові зазначено, що державним виконавцем на боржника було накладено штрафні санкції передбачені ст. ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» та винесено подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. Вказану постанову позивач отримала 11.09.2014 року.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 606) визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а частиною 2 цієї статті передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 25 Закону №606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 75 Закону №606 державний виконавець після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі фактичного виконання боржником у повному обсязі рішення суду за виконавчим документом виконавче провадження підлягає закінченню (п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону №606). Згідно ч. 3 ст. 49 Закону №606 про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо виконати рішення суду без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідачем не надано суду достатніх та належних доказів на підтвердження факту виконання боржником рішення суду та правомірності винесення оскаржуваної постанови без вчинення необхідних виконавчих дій державним виконавцем, які передбачені ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про необґрунтованість закінчення виконавчого провадження з підстав п. 11. ч. 1 ст. 49 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом першої інстанції вірно розцінено необґрунтованим.

Так, відповідно до виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначено, що така відмова є свавільною та незаконною.

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є неправомірною та вказує на бездіяльність виконавчої служби по примусовому виконанню рішень судів, яка за Законом покладається на державну виконавчу службу.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянтів не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2014 р. - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В.Епель

М.І.Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.